У Харкові відновили друк альманаху, який востаннє виходив майже 100 років тому

У Харкові уперше за 96 років відновили друк історичного альманаху «Літературний Ярмарок», що продовжує традицію однойменного видання 1928–1930 років.

Про повідомили організатори однойменного фестивалю, передає «Читомо».

Наповнення сучасного альманаху

До альманаху включили нові тексти 33 українських та іноземних авторів. Видання складається з двох частин — прозової та поетичної. Серед авторів — 25 українців і 8 іноземців.

Відкриває «Літературний Ярмарок» новела Марії Матіос, яку письменниця написала під час зимових блекаутів у Києві. Вахтанг Кіпіані підготував текст про український періодичний самвидав, а Андрій Кокотюха, Юліта Ран та Олександр Красовицький представили фрагменти нових романів. До прозової частини також увійшли короткі тексти Марини Бородіної, Руслана Горового, Сергія Жадана та Андрія Куркова.

Олена Павлова додала до видання комікс із котом Інжиром «Як говорити про кохання мовою котів». А польський письменник Войцех Тохман представлений репортажами з нової книжки «Дельфіни і Вельзевул» у перекладі Андрія Бондаря. У них він розповідає про порятунок тварин під час повномасштабної війни в Україні.

Поетична частина зібрала нові вірші Мар’яни Савки, Олександра Ірванця, Варвари Чорної, Людмили Горової, Дар’ї Зоріної, Юлії Ілюхи, Наталки Маринчак, Олі Новак, Ольги Ольхової, Юлії Паєвської (Тайри), Олени Рибки, Іванни Скиби-Якубової та Мар’ї Терції.

Також у виданні опублікували тексти американських поетів у перекладах Олени Гусейнової. Окреме місце посідають раніше не опубліковані вірші 18-річної харківської художниці та поетки Ніки Кожушко, яка загинула внаслідок російського ракетного удару.

Ілюстраціями до альманаху обрали роботи учнів харківської художньої студії «Аза Нізі Маза». Разом вони утворюють 25-метрове графічне панно з іронічними портретами письменників. Головним редактором видання став Сергій Жадан, а упорядниками — він та Олена Павлова. За словами Жадана, автори хотіли показати сучасну літературу як простір, у якому одночасно співіснують різні жанри, пошуки та тексти, що ще перебувають у процесі.

«Нам хотілося показати сьогоднішнє письменництво як велику лабораторію, наповнену рухом, пошуком та багатоголоссям. Саме тому нам вважається доречним давати на сторінках нашого альманаху уривки й шкіци, окремі розділи більших творів і майже щоденникові записи»,— пише Сергій Жадан про вибір творів до альманаху.

Про альманах минулого століття

Нове видання продовжує традицію харківського «Літературного Ярмарку», який виходив у 1928–1930 роках. Ідею альманаху запропонував письменник Майк Йогансен, а розвинув її Микола Хвильовий. У виданні 1920-х років публікувалися представники тогочасного українського літературного середовища.

Остання, 12-та книга історичного «Літературного Ярмарку» вийшла у 1930 році. Тоді Хвильовий написав, що не хоче ставити крапку в історії альманаху, адже припускає, що його ще може відродити молодше покоління письменників.

Так і сталося — через 96 років після виходу останньої книги «Літературний Ярмарок» повертається. Над новим виданням працювали 48 митців. Дизайн розробила Анна Мадунова, а літературною редакторкою стала Анастасія Коротка.

Перші презентації нового альманаху проведуть 28 серпня о 19:00 на фестивалі «Літературний Ярмарок» у Харкові та 11 вересня о 15:30 під час BookForum у Львові. Отримати книжку на презентаціях можна буде за благодійний внесок.

Сам фестиваль «Літературний Ярмарок» вдруге проведуть у Харкові 28–30 серпня 2026 року. У програмі — літературні та музичні події. Вхід безплатний за попередньою реєстрацією.

Фестиваль відбувається за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Серед партнерів — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, ЄрміловЦентр, Польський Інститут у Києві та видавництво «Фоліо».

Нове видання підготував Благодійний фонд Сергія Жадана за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Керівницею проєкту стала Варвара Чорна. Альманах надрукувало видавництво «Фоліо», його директор Олександр Красовицький відповідав за випуск та став співавтором ідеї.

#ШОТАМ

Читайте також: Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію

Читайте нас також в Telegram!