Тетяна Житник з Лисянщини в’яже іграшки у японській техніці амігурумі

Мабуть, кожен із нас хоча б раз у житті хотів на мить повернутись у дитинство, коли люблячі матусині чи бабусині руки створювали нову красиву в’язану кофтинку чи іграшку. А нині, проходячи повз яскраві дитячі магазини, з ностальгією згадуємо про власне дитинство, захоплюємося людьми, які створюють красиві іграшки власноруч. Є такі майстрині і в Лисянці. Тетяна Житник (на знімку) – одна з них.

Виготовленням іграшок жінка займається три роки, і за цей вже встигла зацікавити своєю творчістю чимало жителів і гостей селища. Та головними поціновувачами її творчості є діти, які не в змозі відірвати оченят від кумедних, миловидих і приємних на дотик ляльок. Пані Тетяна виготовляє іграшки в японській техніці «амігурумі» – в’язання іграшок гачком. В такій техніці вона в’яже м’яких звірят. Лише – нитки, поролон і синтепон. Це захоплення, зі слів майстрині, дарує їй море позитивних та приємних хвилин. А почалося все, каже, з маленької мишки, яку вона зв’язала «задля інтересу». А потім уже не могла зупинитися, так це заняття припало до душі. На сьогодні в неї вже більше 500 авторських робіт. Одні продала, інші – подарувала знайомим, друзям. Її мрія – мати власну крамничку іграшок, а поки що виставляє їх на продаж у деяких магазинах райцентру.

Аби власними руками зв’язати гачком дитячу іграшку, потрібні неабияке терпіння, талант та фантазія. Та й хист для цього заняття є далеко не в кожної людини. У Тетяни Житник є і талант, і терпіння, і фантазія. Родзинкою її робіт є те, що такі іграшки подобаються не лише малечі, а й дорослим. Вони захоплюють своєю чарівністю, приваблюють домашньою теплотою, і з ними не хочеться розлучатися.

Олександр ЩЕРБАТЮК