На Лисянщині ловлять браконьєрів за допомогою тепловізора і квадрокоптера
За два роки, відколи в Лисянці, що на Черкащині, було створено громадську організацію рибалок «Антибрак», в річці стало більше риби, притихли водні браконьєри, чистішими стали береги. Рибалки об’єдналися, щоб зберегти річкову флору і фауну, захистити її від варварських посягань любителів дармової наживи. Як це їм вдається, ми попросили розповісти керівника громадської організації Олександра Томіленка.
– Олександре Вікторовичу, вже сама назва «Антибрак» говорить про те, що основною вашою метою є боротьба з браконьєрами на водоймі. Чи стало їх менше, відколи рибалки оголосили їм війну?
– Слід нагадати, що незаконним виловом риби у нас займалися десятками років. І ніхто за це не ніс ніякої відповідальності. Були певні намагання закликати зловмисників до совісті, але це не допомагало – зірвати куш на рибі, яка до того ж мовчить, виявилося для багатьох мало не престижною справою. Ці люди задля наживи не гребують нічим, діючи за принципом: після нас хоч потоп, хоч пустеля, аби набити кишені. Тож основною метою, навколо якої ми об’єдналися, було покласти цьому свавіллю край. І на сьогодні маємо десятки кілометрів виявлених і знищених браконьєрських сіток, загат, зловлені на «гарячому» порушники, проти яких порушені кримінальні справи. Ми регулярно здійснюємо нічні рейди річкою, озброївшись тепловізором, на який збирали кошти рибалки та небайдужі жителі Лисянщини майже два роки. Інколи застосовуємо і квадрокоптер, який надає в користування один з рибалок. При такому технічному оснащенні у жодного браконьєра немає шансів навіть уночі бути не поміченим.
– Розкажіть, останнім часом були затримання таких нічних рибалок?
– Так. Під час одного з рейдів зловили на «гарячому» жителя Бужанки, злісного браконьєра. Вилучили в нього три сітки з виловленою рибою. Було порушено кримінальну справу. Іншого разу натрапили на групу заїжджих гастролерів, любителів дармової рибки, які орудували гарпунами, у водолазних костюмах. Кожний такий рейд – ще й чималий ризик, бо люди, які стали на протизаконний шлях, можуть бути агресивними і навіть небезпечними, в чому я переконувався вже не раз.
– Якась протидія браконьєрському промислу є з боку держави?
– Так. З жовтня цього року майже в 200 разів в Україні зросли штрафи за незаконний вилов риби. Не можна ловити на знаряддя, яке калічить рибу, а маленькі особини слід відпускати назад у водойму. На одного рибалку в день дозволено виловлювати три кілограми риби. Якщо ж зловили зайве – доведеться платити: за кожного наступного карася півтори тисячі гривень, за судака – три з половиною. Найдорожче обійдеться порушнику сом – понад 5 тисяч гривень. І навіть за зайвого рака рибінспекція може виписати штраф у розмірі майже три з половиною тисячі гривень. Інакше винищення риби не зупиниш. Бо що це були за штрафи – 30 гривень? 3 000 гривень – оце вже штраф за одну рибину. Один раз попадеться такий зловмисник, і, думаю, йому не захочеться більше займатися браконьєрством.
– Олександре Вікторовичу, я знаю, що крім збереження наявних рибних запасів у нашій річці, ваша організація займається ще й активним зарибненням. Хто в цьому вам сприяє?
– Цьому напрямку діяльності ми надаємо важливого значення. Тому вже з весни цього року за ініціативи Олега Хоменка та за участі багатьох членів нашої організації зробили на річці спеціальні загати, де п’ять місяців вирощували личинок коропа та білого амура. Зарибком карася і коропа безкоштовно поділився підприємець Віктор Колодяжний. Завдяки дружній підтримці Андрія Качура в річку нещодавно було випущено близько 1,4 тонни мальків карася та іншої корисної риби, середньою вагою 3-4 грами.
Громадська організація «Антибрак» дбає про добробут нашої річки, створюються місця для відпочинку, проводяться конкурси рибалок серед дітей, водойма зарибнюється та проводиться величезна робота з протидії браконьєрству. Я часто повторюю: якщо не будемо нічого робити, від річки за декілька років тільки назва залишиться. Вода то в ній буде, а от риби не побачите. Дітям і внукам будемо, сидячи на березі, розповідати, яких тут ловили коропів та карасів! Тому рибу треба охороняти. Не обов’язково бути активістом, виїжджати з нами в рейди. Достатньо «не порушувати» – дотримуватися обмежень вилову, відпускати зовсім малу рибу. І якщо завтра закинеш сітку, знай – ти крадеш у своїх дітей, нащадків, не тільки рибу, а й чудові літні світанки на річці, і взагалі – рибалку, як один з найкращих видів відпочинку.
Олександр ЩЕРБАТЮК