Вісті Черкащини Останній дзвоник: Вікнинську гімназію на Калинопільщині реорганізовують у початкову школу
Рішенням сесії Калинопільської селищної ради від 22 травня погоджено реорганізацію Вікнинської гімназії у початкову школу. Озвучена підстава – відсутність належного контингенту учнів. Для багатьох калинопільчан це стало хоч і передбачуваною, але шоковою новиною, оскільки будівля Вікнинської гімназії – найсучасніша та найкраща серед освітніх закладів у громаді (їй ще не виповнилось і 30 років), простора, двоповерхова, з євроремонтом, картинами місцевих авторів, внутрішніми спортзалом, їдальнею та вбиральнею. Педколектив – один із кращих в області: креативний, досвідчений, мотивований, патріотичний, у вихованні покладався та культивував принципи козацької педагогіки.
Тож новину про реорганізацію цієї гімназії калинопільці зустріли надзвичайно болісно.
«Боляче читати такі новини. Ваш заклад є взірцем і прикладом не тільки для освітян громади, а далеко за її межами. Було за честь співпрацювати з вами», – зауважує директорка Петраківської гімназії Надія Гордієнко.
«Жесть. Скільки труда і фінансів, ДУШУ вкладено в ту школу. Все даремно тепер», – вболіває Валентина Сидоренко.
«Усе уже вирішили, але цікаво, чому зразу не повідомити, куди конкретно будуть здійснюватися «перевезення учнів 5-9 класів Вікнинської гімназії до місця навчання та у зворотному напрямку» і чи буде належним чином відремонтовано дорогу? Адже не мішки збираєтесь перевозити, а найдорожче, що є у батьків» – цікавиться калинопільчанка Тетяна Дмитрова.
Директор гімназії Василь Кураш каже, що готовий був до такого розвитку подій, адже мова про реорганізацію закладу йшла давно, відбулись і громадські слухання, але те, що його як керівника не запросять навіть на сесію, де вирішуватиметься це питання, він не очікував.
«Я розумію, що в нас суттєво не вистачає учнів. Щоб отримати держфінансування, треба щоб на початок навчального року було не менше 45. У нас буде десь 35 – 37. В перший клас збирається одна дитина. Перспективи сумні. Але чому рішення прийняли навіть не вислухавши мене й не запросивши на сесію? Мені не байдуже, що буде з моїми вчителями та учнями. Хотів почути, чим і як доставлятимуть дітей до іншого навчального закладу. Чи є в них автобус? Чи збираються ремонтувати дорогу? Хто її розчищатиме взимку? Адже досі громада про це не дбала. Які є вакансії для наших учителів? Відповіді на ці питання ми не почули, на жаль».
«Ми будемо дуже детально і ретельно відслідковувати очищення дороги, підвіз дітей, наповнюваність автобуса, – наголошують у Вікнинській гімназії. – Це нам болить. І звичайно висвітлювати не тільки в громаді. Є сила волі у керівництва та депутатського корпусу для реорганізації – будь ласка. Але це буде ваша відповідальність за наступні кроки. Час покаже».
Зауважимо, Вікнине – чи не єдине село у Калинопільській громаді, куди автобуси не ходять зовсім. Люди, щоб дістатися до Калинополя й назад наймають транспорт за 700 гривень. Сподіваємось, якщо відремонтують дорогу й пустять його для дітей – про батьків теж не забудуть.
Тетяна ІВАШКЕВИЧ
