Тріо дівчат із Звенигородщини відроджують українську пісню та збирають кошти для військових своїм співом
Єлизавета Чухліб, Аліна та Анна Клименки – тріо «Жоржини». Дівчата з села Шевченкове, що на Звенигородщині, виконують українські народні та естрадні пісні 50-60-х років минулого століття й публікують свої відео в соціальні мережі. Так вони популяризують українську пісню. А окрім цього своїм співом збирають кошти на прилади для військових.
– Ми розпочали свою волонтерську діяльність влітку 2022 року, коли співали купальські пісні. Тоді ми ще були квартетом, а вже в січні 2023 року ми стали саме тріо «Жоржини». Перша пісня, яку ми записали – «Коли ти берегом ідеш». Саме з неї почався наш шлях розповсюдження українських пісень та збору коштів для захисників, – розповідають дівчата.
Виконують співачки саме українські народні пісні, до того ж, акапельно, аже говорять, що – це наша історія і душа. Якщо ми не знатимемо наших пісень, то зникне індивідуальність, неповторність українського народу.
– Ми співаємо акапельно, тому що саме такий вид співу є найчистішим, ми хочемо донести всім, що голос – це найсильніший інструмент у світі і він здатен на все, – зізнаються вокалістки.
Найперша пісня, яка принесла дівчатам популярність у соціальних мережах – «На долині туман». Хоча спочатку тріо записували її просто для себе, щоб послухали як вона звучить, але потім, все ж, вирішили опублікувати в Тік Ток. Вокалістки навіть не очікували того, що пісня з кожним днем буде набирати велику кількість переглядів, вподобань та коментарів. Саме це спонукало дівчат вести соцмережі активніше.
– Ми не могли сидіти, склавши руки, поки в країні триває війна. Ми розуміли, що вміємо співати і цим можемо допомагати нашим військовим закривати їхні потреби. Ми ні дня не пошкодували, що почали цим займатись. І не полишимо це, доки не настане перемога. Власними силами ми зібрали кошти на 3 квадрокоптери для наших воїнів із села. Спільно з іншими волонтерами ми збирали на тепловізори, машини, дрони та іншу техніку. Також ми допомагаємо поширювати інші збори наших колег, – розповідає Єлизавета Чухліб.
Серед репертуару «Жоржин» – українські народні пісні, колискові, творчість Назарія Яремчука та Володимира Івасюка. Надихаються дівчата своєю уявою, колегами волонтерами та іншими виконавцями. Говорять, що коли чують пісню, уявляють картинку і готовий образ для відео. Співачки розповідають, що обирають нову пісню зазвичай випадково – в ютубі, зі збірників пісень, головне, щоб вона їм сподобалась.
Окрім онлайн-виступів, вокалістки долучаються і до благодійних концертів та фестивалів. Взимку вони стали частиною благодійного фестивалю «Різдво нескореної України» в Івано-Франківську, в квітні виступали у Черкасах в палаці молоді на благодійному концерті, в червні їздили у Ворохту на фестиваль вуличної музики та в Черкаси виступати з Черкаським народним хором. Також неодноразово проводили свої концерти у селах Шевченкове, Козацьке, Княжа, Леґедзине та Звенигородці.
– Пісня супроводжує нас все життя, і вона стала невід’ємною частиною нашого єства. Спочатку пісні наспівували мами над нашими колисками, й відтоді любов до музики передалась нам. Ми й надалі плануємо співати, поширювати українську культуру. Ми хочемо, щоб весь світ почув нас завдяки нашій пісні. Можливо, колись вийдемо на велику сцену, а поки активно розвиваємось в соціальних мережах, – говорять «Жоржини».
Тая КАЯФЮК
Читайте також: Як чиновник Звенигородської військової адміністрації править службу у московській церкві