На Звенигородщині відзначають 115-ту річницю з дня народження Агатангела Кримського

15 січня виповнюється 155 років від дня народження видатного вченого, орієнталіста поліглота, який знав понад 60 мов, перекладача, історика, одного із засновників Української академії наук (1918) Агатангела Юхимовича Кримського. Звісно, було б це за мирного часу, то в Звенигородці, де довгий час проживала родина Кримських, мали б провести масштабні вшанування, конференції, симпозіуми. Однак нині, зважаючи на ситуацію з війною та проблемами в енергетиці, залишається лиш пам’ять, шана та вдячність до великого сина України.
Народився вчений 1871 року у Володимир-Волинському. До Звенигородки переїхав разом з батьками ще зовсім маленьким. У трирічному віці навчився читати, а в 5-річному віці вступив до місцевого училища. «Далі було навчання в Острозькій та Київській гімназіях і вступ до Колегії Ґалаґана. В Острозькій прогімназії вивчив польську, французьку, англійську та німецьку мови, в колегії Ґалаґана опанував грецьку, італійську, турецьку. У 18 років Кримський досконало знав 8 мов, а до кінця життя – понад шістдесят (різні дослідники називають цифри від 56 до ста, звертаючи увагу, що він вивчав не лише мови, але і різні говірки, діалекти). Сам учений жартував, що легше знайти мову, яку він не знає, ніж порахувати, скільки знає», – розповідають у Кочубеївській громаді.
У 1889 – 1892 роках навчавсяв Лазаревському інституті східних мов у москві. Там досконало опанував арабську, перську й турецьку мови та літератури. Закінчивши інститут, отримав дворічну стипендію для поїздки до Лівану й Сирії. Повернувшись до москви, 25 років викладав у інституті, у 30 років став професором східної літератури, написав серію підручників, переклав російською Коран.
Під час гетьманату Скоропадського 1918 року Кримський повернувся до Києва та отримав посаду вченого секретаря новоствореної Української академії наук. Також очолив кабінет арабо-іранської філології та історико-філологічний відділ, під його керівництвом працювали правописна й діалектологічна комісії. Згодом розпочав викладання в Київському університеті, започаткувавши потужну школу орієнталізму. 1921 року став директором Інституту української наукової мови.
У 1929 році за справою «Спілки визволення України» заарештували його прийомного сина, а в 1941 році його самого, адже він був великим другом та соратником Сергія Олександровича Єфремова, якому інкримінували організацію «СВУ». Вченому оголосили звинувачення в «антирадянській націоналістичній діяльності» та вислали до Казахстану. За офіційною версією Агатангел Кримський помер 25 січня 1942 року в кустанайській тюремній лікарні, але є припущення, що його закатували. Місце поховання видатного вченого досі не знайдене. 1957 року його реабілітовано, а уцілілу наукову та творчу спадщину Кримського повернено українцям. Пишаємось визначним земляком!
Тетяна ІВАШКЕВИЧ



