Вісті Черкащини Чим дивував «воєнний» «Ше.FEST» на Звенигородщині
На Звенигородщині 26-27 серпня відбувся 8-ий патріотичний благодійний волонтерський фестиваль «Ше.FEST», засновницею та головною натхненницею якого є громадська діячка Юлія Капшученко.
На цьогорічному фестивалі, як і планувалось, діяло 12 локацій, що спільно працювали на наближення нашої Перемоги: просвітницька галявина, театральна сцена, ярмарок майстрів, дитяча галявина, музична сцена, екскурсії Шевченківськими місцями, наметове містечко, галявина художника, фольк-сцена, територія їжі, борщ з карасями (улюблена страва Тараса Шевченка) та музей Ше.Fest. За кожною з них стояли ведучі, організатори та, звісно ж, учасники.
Вхід на фестиваль цього року був вільним. Але кожен пам’ятав, що головна мета заходу – збір коштів (донати) для потреб ЗСУ.
«Цього року фестиваль про дещо нове – про боротьбу, яку нам заповів Тарас і власне заповіт, який ми всі виконуємо.
Лозунг воєнного фестивалю Ше.Фест – «Шевченко чинить опір», а цитату, яку обрали з «Кобзаря» під сьогодення: «Свою Україну любіть, Любіть її… Во время люте!» – поінформувала співоча ведуча Ірина.
Хедлайнером «Ше.FESTу – 2023» став запальний гурт «Kozak System», який недавно повернувся із закордонного туру Америкою та Канадою, де хлопці популяризували українську музику й розповідали світу правду про нашу війну з росією. Їхні вогняні патріотичні пісні нікого не залишили байдужим, оскільки глибоко актуальні або ж перегукуються з подіями, що ми всі переживаємо.
Не менш актуально звучали й пісні військового оркестру, що з перших акордів завоював серця публіки, й став улюбленцем фестивалю.
Особливою локацією була благодійна фотозона «Ше.Банка». Усі бажаючі мали змогу пожертвувати 100 й більше гривень на потреби фронту, написавши на них ім’я та номер телефону, і взяти участь у вечірньому розіграші призів від спонсорів.
«До початку фестивалю багато було балачок, сумнівів, чи варто проводити «Ше.FEST» під час війни. Однак організатори впорались із завданням. Захід не виглядав суто розважальним, він був насамперед просвітницьким і волонтерським. Наші письменники, художники, музиканти всі говорили про основне – що в нас війна, що треба об’єднуватись, любити своє, рідне: мову, культуру, розповідали про жахливі факти та події війни, аби люди, розуміли, за що і чому ми боремось та яка ціна нашої свободи. Нагадували, щоб ми не забували донатити на ЗСУ та дякувати за кожен прожитий день нашому війську.
На випадок повітряних тривог працювали укриття. Все було продумано й організовано. Можу з впевненістю сказати, що моя 12-річна донька вернулась із «Ше.FESTу» ще більшою українкою, ніж була до цього. Хоча й досі виховувалась у любові й повазі до рідного», – розповіла Марія Карповець із Звенигородки.
Марина КАМІНСЬКА
Читайте також: Як чиновник Звенигородської військової адміністрації править службу у московській церкві
