5-ох дітей з Гуляйки , що на Тальнівщині обдаровують теплом, любов’ю та турботою небайдужі люди

Читачі нашого сайту, напевне, пам’ятають, про багатодітну родину з Гуляйки на Тальнівщині, в якій вже рік без мами ростуть п’ятеро діток: Влад, Едик, Софія, Мирослава та Ульяна. Ми обіцяли вам слідкувати за їхніми справами. Цієї суботи разом з Григорієм Мар’янчуком, організатором дитячого табору «Дружболандія» при Церкві адвентистів сьомого дня, ми побували в Гуляйці. Близько 9-ої ранку автобус прихожанина церкви Леоніда Бахтія в’їхав на вулицю Шевченка, де й мешкає родина. Дівчатка, святково вбрані, зачесані повибігали на вулицю. Кажуть, що зібралися до церкви. Підбігають, туляться, зізнаються, що впізнали. Навперебій розповідають, чим займаються, як живуть, що змінилося відтоді, як ми не бачилися. Востаннє ми приїжджали сюди 14 червня допомогти дітям навести лад в будинку та на подвір’ї. Відразу з воріт кидається в очі випрана білизна, розвішана в кілька рядів. Не так сумно виглядає й будинок – тепер він побілений, щоправда, поки не підведений. Діти ведуть всередину. Кажуть, що тато на роботі. Баба Таня нещодавно пошпарувала грубу, яку минулого разу дядько з дідом вимурували. Залишилося накидати стелю, побілити грубу. Хата підметена, ліжка застелені, м’які іграшки складені на підвіконні. Владик каже, що решту іграшок винесли у літню кухню, бо їх у дітей тепер цілий вагон. На стіні, над ліжками дівчаток – їхні малюнки. Приємно вразило, що діти навчилися складати речі, у шафі – теж порядок. Складені стопочками футболки, платтячка, штанці та кофточки. В окремих пакетах – носки та нижня білизна. Ведуть на кухню, де нещодавно поставили ще одну шафу – подарунок віруючих із Здобутку, туди поскладали рушники, спальню білизну та домашній одяг. У кухні на столі повна миска немитого посуду. Звечора помити не встигли. Зрозуміло ж, діти! Та й мити його треба в мисці, як колись робили ще наші бабусі, принісши води з криниці і нагрівши її, розтопивши плиту на дровах. Приготуванням їжі в основному займається 12-річний Едик, він навіть борщ вміє готувати. А от у хаті прибирають всі разом. Кожен має свої обов’язки.

За цей час діти змінилися, дівчатка, здається, попідростали, одягатися стали охайніше, навчилися розчісувати та доглядати своє волосся. У Софійки у вушках виблискують сережки – подарунок хрещеної матері. А головне – у їхніх очах з’явився вогник любові та віри. І не мала заслуга в цьому громади Церкви адвентистів сьомого дня, що запустили ще один благодійний проєкт під назвою «Від серця до серця».

Його мета – матеріальна та духовна допомога дітям та родинам, що опинилися в скрутному становищі. Вслід за родиною Захарченків у недільну школу тепер їздять з Гуляйки їхні двоюрідні сестрички: Наташа, Софійка, Мирослава та Настя. Всі, крім Наташі, яка їздила на футбольні змагання, минулої суботи вже були у церкві в Тальному. Кажуть, що сподобалося. Цікаво провели час: слухали повчальні історії, співали, ліпили, малювали, гралися. А ще мали святковий обід, навіть кавуном ласували. Суботи чекали з нетерпінням!

-Наш проєкт набуває потужності, першими його учасниками стала сім’я Захарченків з Гуляйки, – каже Григорій Мар’янчук. – Громада Церкви адвентистів сьомого дня щиро дякує всім, хто долучився до цього проєкту і надав допомогу – фізичною працею, матеріально (передавали одяг, іграшки, книги, гроші), добрим словом.

Зараз його дія спрямована і на інших дітей та їхні родини. Спілкування, щире слово, навчання простим речам – це те, що кожен з нас може дати іншому. Щоб допомагати, не потрібно мати багато грошей, вистачить і багатства душевного та спічутливого серця.

Марина КАМІНСЬКА