''Зі звичайної білої стіни можна зробити справжню картину ''

-Пам’ятаєш, як стіни нашої школи стали схожими на казку. До того були, як у лікарні: наполовину білі та зелені. Їх розмальовувала та невеличка русява жінка, і не боялася ж ставати на драбину та перекладини, сягаючи стелі, щоб намалювати дівчину на третьому навчальному поверсі, – згадує у телефонній розмові моя однокласниця.

51-річна Тетяна Сиротенко працює понад 19 років у Тальнівській школі №1. Увесь час була технічним працівником, останні 4 роки виконує роботу секретаря у дирекції. На робочому місці у столі має пензлі та фарби, коли приходить натхнення, оздоблює стіни, малює пейзажі, художньо оформлює пляшки. Свої роботи дарує друзям та близьким, одна з найвагоміших – це розмальовані казками стіни школи, вітражі між сходами, панно, які жінка вирішила оформити 13 років тому. Для того, щоб змінити сірі стіни у закладі, де навчаються діти, на яскраво розмальованих казкових героїв, пори року та візерунки, майстриня витратила кілька місяців літніх канікул.

-Спочатку розмалювали вітражі на усіх поверхах між східцями. Уже стало яскраво та незвичайно. Потім виникла ідея взятись за стіни, поєднати частинки пазлу за порами року: весна – літо, осінь – зима. Допомагала втілити мрію у життя шкільна вчителька з малювання. Потім розмалювала на першому поверсі школи величезну розгорнуту українську книгу. Вже з першого дзвінка дітки прийшли у школу, зацікавлено розглядали малюнки. Усі, хто не приходив до навчального закладу, говорили за оздоблення, учні фотографувались, – згадує Тетяна Сиротенко.

Жінка обожнювала малювання ще зі школи. Намагалась малювати скрізь і всюди.

-Колись забула альбом для малювання – отримала двійку, тоді ж на уроці намалювала гарний малюнок, діти підхопили і занесли учителю, він не роздумуючи підсумував «5». Після того просто марила малюванням. Як закінчила навчання у коледжі, запросили на щебеневий завод оздоблювачем. Малювала тоді ще на радянську тематику: плакати, стінгазети, стенди, розмальовувала приміщення. Щоб займатись мистецтвом всерйоз – треба відповідну освіту і техніку. Дома малювала на скляних пляшках, їх знайома привезла з Польщі багато – усі різної форми та стилю. Взялася за весільне шампанське, здебільшого оздоблювала квітами, вензелями, зимовими гілочками та святковими дрібничками, – ділиться художниця.

Щоб розмалювати одну пляшку, Тетяна Сиротенко витрачає 2 доби. Спочатку готує поверхню до нанесення малюнку, далі – оздоблює річ, компонує фарби, грає кольоровою гаммою.

-Зазвичай малюю без попереднього ескізу, так краще виходить. Картинка сама вибудовується в уяві, якщо десь «запартачила», завжди можна поправити. Якось знайомі запросили оздобити габаритну стіну у заліщанській конторі. На це витратила близько тижня, малювала по кілька годин щодня, попередньо підготувавши поверхню. Замовили літній сільський пейзаж зі старим млином. Копітка праця, але радує те, що з простої білої стіни можна зробити справжню картину,- показує свої роботи.

Ідеї для малюнків на стінах бере з інтернету, останнє, що намалювала – гілочка квітучої сакури. Така ж прикрашає вдома кухню та робоче місце в кабінеті школи.

-Окрім гілочки сакури, вдома на стінах нічого не малювала, адже не маю часу, усе намагаюсь зробити на роботі. Картини тут малювала, а потім учителька трудового навчання оздоблювала роботу поверх атласними стрічками. Перед Великоднем розфарбовую писанки, остання з робіт – страусине яйце. Дуже подобається графіка, нещодавно малювала подрузі кота простими олівцями у чорно-білих тонах, тоді малюнок подарувала на свято.

Зайнятись мистецтвом професійно і зробити це головним джерелом своїх надходжень Тетяна Сиротенко не хоче, адже називає малювання – хобі. Скражиться, що обходиться недешево, але без нього вже не може. Навіть на роботі має окреме місце, де завжди під рукою пензель, фарби та папір.

Анна ДРАГУН

18.02.2019 15:56
Переглядів: 2120
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.