Вісті Черкащини Життя у селах Тальнівської громади: взаємодія між старостами, адміністраторами та жителями
«Староста має розуміти та знати проблеми своїх сіл і робити все для їх вирішення», – Павло Козаченко.
Найбільшим старостинським округом у Тальнівській громаді є округ № 1. Він налічує 17 населених пунктів: Лісове, Шаулиха, Веселий Кут, Папужинці, Лащова, Гордашівка, Соколівочка, Степне, Червоне, Кобринове, Заліське, Онопріївка, Павлівка 2, Кобиляки, Кобринова Гребля та Антонівка. На окрузі проживає 5895 жителів, 546 внутрішньо переміщених осіб. Зовсім недавно прибуло ще 78 осіб, які нині мешкають в пункті компактного довгострокового проживання для ВПО у селі Онопріївка. Бути старостою у такому великому окрузі – завдання не з легких. Відвідавши усі вищезгадані села, ми дізналися, чи вдається Павлові Олександровичу осилити такий обсяг роботи.
«Староста, в першу чергу, має представляти інтереси жителів сіл на рівні керівництва громади», – зазначив у коментарі нашим журналістам Козаченко. Та чи насправді він виконує цю основну функцію не на словах, а на ділі, ми дізнались у жителів його старостинського округу. Попри те, що округ Павла Олександровича дійсно великий, у спілкуванні із його жителями одразу відчувається, що тут він «своя людина». Його знають, його часто бачать у селах, до нього звертаються за допомогою, а він – допомагає.
У середньому люди оцінюють його роботу в 4,6 бали з 5.
У Кобриновому, Заліському, Папужинцях, Веселому Куті та інших селах старостою дуже задоволені. Кажуть, робить все, що необхідно: допомагає із оформленням документів, вирішує проблемні питання, виступає на похоронах тощо. Винятком є думка мешканки Лісового про Козаченка.
– Яка може бути робота, коли він один на 17 сіл, – зазначила місцева жителька.
Тож, яка все-таки, при таких обставинах може бути праця, ми теж дізналися, опитавши людей із округу №1.
«Робота з населенням по дотриманню правил благоустрою – проводиться постійно», – зазначає у своєму звіті Козаченко. Чи так це насправді, ми переконалися на власні очі. Хоча кожне село округу – індивідуальне, їх визначальною рисою є чистота. Тут дійсно прибирають – узбіччя покошені, кладовища, переважно, чисті, зупинки в нормальному стані. Навіть у найменших населених пунктах, таких як Гуляйка, – охайно. По селах, хоч і багато закинутих будівель, в цілому, біля них чисто.
– У нас золотий працівник із благоустрою. Завжди все вчасно прибирає, обкошує, намагається усе зробити. Та ви і самі подивіться – у селі чисто, – кажуть у Заліському.
Така тенденція майже скрізь по старостинському округу № 1. Середня оцінка роботи працівників із благоустрою тут 4,4 з 5 балів. Лише поодинокі села вибиваються із загального враження. Плачевна ситуація із чистотою у Лащовій, і справа тут далеко не в одній людині. На виїзді із села розкинулось величезне сміттєзвалище. Непідгорнуте та неохайне: вітер порозносив сміття по усіх узбіччях та частині поля. Адміністратор Любов Данилюк розповідає, що те звалище не розраховане на таку кількість відходів, які сюди викидають, адже користуються ним не лише жителі села та й підгортати його, чомусь, ніхто не поспішає.
– Я вже не знаю, що з цим звалищем робити. Закрити його не можна просто так, та й по звичці люди все одно будуть вивозити. А коли йдуть дощі, вся вода проходить крізь нього і стікає у Гірський Тікич, – говорить Любов Андріївна.
У сфері медицини по старостинському округу Козаченка все добре. Загалом по усіх селах люди вдячні за те, що їм є до кого звернутися. У деяких населених пунктах – це медичні сестри, у деяких – фельдшери, є навіть сімейні лікарі. Найбільше задоволені місцеві жителі тим, що у селах знову почали продавати ліки і «за анальгіном хоч не треба їхати в Тальне». Середня оцінка ФАПів та пунктів тимчасового базування 4,8. Лише в Кобриновій Греблі та Лісовому є поодинокі скарги. В першому випадку – через те, що працівник приїздить із іншого села лише два рази в тиждень, в іншому – нібито через недостатню компетентність.
Поштою в окрузі № 1 люди задоволені. Хоча в більшості сіл працюють пересувні відділення поштового зв’язку, нарікань на те, що цього недостатньо – немає. Місцеві жителі навпаки задоволені тим, що поштові автомобілі привозять, окрім преси, листів та посилок, ще й продукти, побутову хімію тощо. Також пенсіонери вдячні за те, що пенсію привозять майже кожному додому і ходити нікуди непотрібно. У селах, де є працівники пошти на постійній основі, жителі теж ними задоволені. Наприклад, у Гордашівці роботу працівника пошти оцінюють аж у 10 балів з 5. В середньому ж по округу – 4,7 бали. Скарги є лише в поодиноких селах, наприклад, у Папужинцях люди нарікають на пересувні відділення пошти:
– Нас не влаштовує графік приїзду поштового автомобіля, бо він не підлаштований під оплату комунальних платежів. Ми не можемо оплатити за світло через пошту, доводиться їхати у Тальне. Бо як платити через них, то ще й можна залишитися боржником, – кажуть у селі.
«Адміністратори – перші до кого люди в селах звертаються за допомогою», – зазначив у своєму звіті Павло Козаченко. І це насправді так. Об’їхавши усі села округу, ми побачили, що до працівників віддалених робочих місць відділу ЦНАПу місцеві жителі звертаються із дуже різними запитами: чи то сусіди не можуть знайти спільної мови, чи то у бабці хтось вкрав балію.
З усіма цими питаннями люди за звичкою йдуть до колишніх сільських рад, тому часто адміністраторам і доводиться виконувати ту роботу, яку виконували сільські голови. І майже ніхто у такій допомозі не відмовляє, адже, як кажуть самі працівники – людям потрібна підтримка, і треба, щоб хтось їх направляв. І, напевне, саме завдяки тому, що адміністратори намагаються вирішувати нагальні питання самотужки, у селах їх люблять та їм довіряють. Середня оцінка по старостинському округу №1 – 4,1 бали із 5. Загалом адміністраторами задоволені: у Кобриновому, Заліському, Веселому Куті, Шаулисі про працівників ми почули лише позитивні відгуки та вдячність їм за працю. Однак, були села, у яких за словами людей «адміністратор не на своєму місці». В Онопріївці місцеві жителі говорили, що працівниця майже ні з ким із місцевих не може знайти спільну мову.
– З чим до неї не звертаємося – вона нічого не знає, ні за що не відповідає. Крім того, дуже скандальна, як тільки щось впоперек скажеш, то вже ворог, – кажуть жителі.
Схожа ситуація і в Кобриновій Греблі та Папужинцях. Там люди жаліються, що адміністратори безініціативні та не хочуть нічого робити.
– Багато говорить, а мало робить, особливо для молоді. Бабкам, може, щось і допомагає, а таким як я, хто ще молодший, нічим не сприяє, – говорять у Папужинцях.
Від редакції: Округ № 1, де старостою є Павло Козаченко – дійсно великий. Щоб проникнутись життям кожного його села, звісно, не вистачить кількох днів. Однак, навіть за малий проміжок часу можна помітити, що працівники благоустрою, ФАПу, адміністратори, листоноші, староста та просто жителі – стоять за одне. Вони дбають про місце, де живуть, як можуть: старенькі зупинки білять, давно збудовані дитячі майданчики ремонтують, віддалені вулички – прибирають. Звичайно, у кожному селі могли б зробити більше, якби було достатнє фінансування. Однак це вже історія не мешканців округу, а тих, хто за рахунок цих сіл розвиває свої підприємства, але нічим не хоче допомагати його жителям.
Староста округу №2 Тетяна Гудзенко
Опікується 8 селами громади – Вишнопіль, Легедзине, Тальянки, Білашки, Левада, Мошурів, Поташ і Романівка, де загалом зареєстровано 6321 жителя і проживає 373 внутрішньо переміщених особи.
«Найважливіше у роботі – це співпраця з людьми. Завжди бути на зв’язку, чути жителів громади і допомагати їм.»
У звіті за минулий рік Гудзенко поінформувала, що «робота старостинського округу проводиться відкрито, в інтересах громади. По всіх зверненнях надано відповіді, або прийнято відповідні рішення. Майже 90% звернень вирішуються позитивно на користь заявників».
Ми ж натомість поцікавилися у жителів її округу, як вони ставляться до роботи старости та як оцінюють її працю. З проведеного опитування по селах, ми дізналися, що більшість знають, хто є старостою на їхньому окрузі, не раз зустрічалися з нею особисто та зверталися з приводу певних питань. Лише кілька людей зізналися, що не знають старости, адже їм не доводилося співпрацювати з нею.
Про те, які обов’язки виконує Тетяна Іванівна, жителі її округу кажуть, що це здебільшого робота з документами та особистий прийом громадян. Також більшість зауважують, що звернутися до старости не є проблемою. Загалом по 5 бальній шкалі жителі громади оцінили роботу старости на 4,2 бали з 5.
У Білашках, Мошурові і Вишнополі, зокрема, люди дякували Тетяні Іванівні за відповідальну роботу і піклування про них. А от у Поташі і Легедзиному зауважували, що староста має бути у селі постійно, аби бути в курсі всіх проблем та оперативніше реагувати на їх вирішення.
– Старост має бути більше, адже сіл у громаді багатенько, відповідно і людей також, тому вони не повинні розриватися між населеними пунктами, де постійно свої проблеми, – наголошувала жителька Мошурова.
Побувавши у кожному населеному пункті, якими опікується Тетяна Іванівна, ми побачили, що, як у справжньої жінки-господині, у неї скрізь наведений лад по благоустрою. У багатьох селах нам доводилося зустрічати працівників якраз за роботою. Словом, села старостинського округу живуть у русі: продовжують прибирати територію, фарбують, білять і висаджують кущики та дерева.
Окремо журналісти нашої редакції цікавилися, як жителі кожного села оцінюють роботу працівників з благоустрою. Тож в Мошурові, до прикладу, де працює два працівники з благоустрою зазначали, що територія села дуже велика, тому їм потрібно навіть третього працівника. В загальному їхню працю оцінили на 4,5 балів (за 5-ти бальною шкалою). Задоволені роботою працівників з благоустрою у Легедзиному та Вишнополі, де також працює по двоє осіб.
Натомість в Романівці, де, як побачили ми на власні очі, територія чимала, але прибрана, роботу працівника оцінюють на 4,5 бали. Та, як виявилося згодом, у селі тільки приступив до роботи новий працівник з благоустрою, тому він освоюється. У Поташі за благоустрій відповідає теж один працівник, за опитуванням жителів села, його роботою задоволені.
Позитивно жителі старостинського округу відгукувалися й про роботу медичних закладів у населених пунктах, де допомога надається працівниками медичних пунктів тимчасового базування. Середня оцінка по старостинському округу – 4 бали з 5. У Романівці ж люди скаржилися, що у них тільки по вівторках працює тимчасовий медичний пункт базування замість ФАПу.
– Наше село віддалене. Більша частина жителів – пенсіонери, тому є дуже велика проблема з лікарськими засобами. Над питанням, щоб у селі був медичний працівник на постійному робочому місці, працює директор первинки, але поки що бажаючих немає. До речі, приміщення ФАПу залишилося у дуже хорошому стані – розповіла адміністраторка Романівки Надія Чубань.
У кожному селі округу функціонують поштові відділення. В населених пунктах (крім Левади і Поташі) жителі навіть користуються послугами «Нової пошти». За проведеним опитуванням, люди цілком задоволені послугами поштових відділень, де оцінили їхню роботу у середньому на 4,7 бали.
– Адміністратори та спеціалісти віддалених робочих місць ЦНАПу, з якими я співпрацюю у кожному селі, – це щирі, компетентні, наполегливі і віддані своїй справі люди, які своєю повсякденною кропіткою діяльністю заслуговують на повагу, – наголосила у своєму звіті Тетяна Іванівна.
Так, адже саме вони залишилися єдиним джерелом зв’язку жителів громади з місцевою владою і до них люди звертаються насамперед. У цьому ми переконалися, коли подорожували округом та спілкувалися з людьми. У кожному населеному пункті жителі розповідали, що з нагальними питаннями звикли звертатися до адміністраторів сіл, які зазвичай підказують їм, що робити для їх вирішення.
– Якщо не горить світло на вулиці ввечері, чи не біжить вода, чи потрібно оформити субсидію, чи вирішити якісь інші запитання – з усім цим я відразу звертаюся до нашої адміністраторки. Вона завжди все підкаже, – розповідала жителька Вишнополя.
Загалом в окрузі жителі задоволені роботою адміністраторів. Навіть кажуть, що вони виконують ті обов’язки, які не входять до їх переліку, тим самим щиро підтримують та допомагають людям з їхніми проблемами. Середня оцінка в окрузі по роботі адміністраторів – 4 бали.
Натомість найбільше незадоволені роботою адміністратора у Тальянках. Люди скаржилися, що вона не допомагає їм з оформленням документів, а також не ініціює ніяких заходів у селі. Опитані мешканці оцінили роботу адміністраторки Тальянок на 2,6 бали з 5. Це найнижча оцінка роботи адміністратора по всій Тальнівській громаді.
– Адміністратор має бути ввічливим і постійно знаходити спільну мову з жителями, а в нас ситуація зовсім інша. Отримати відповідь на якесь питання дуже складно. Таке відчуття, ніби вона не має бажання допомагати, а займається лише власними справами, – нарікала жителька Тальянок.
Від редакції: В окрузі Тетяни Гудзенко робота налагоджена з усіма адміністраторами. Вона систематично відвідує всі населені пункти і особисто допомагає з усіма наявними питаннями. Це ми дізналися, особисто об’їхавши весь старостинський округ. Переконалися, що роботи, як для одного старости, тут чимало. Однак Тетяна Іванівна, зі слів адміністраторів і жителів громади, завжди перебуває на зв’язку, навіть і в позаробочий час. Окрім того, слідкує, щоб у селах був наведений лад по благоустрою, але, як зазначає сама, все це завдяки ініціативності кожного адміністратора і активних жителів у своїй місцевості.
«Староста – це як середня ланка між виконавчими комітетами та головою міської ради» – Михайло Капериз.
Староста округу №3 Михайло Капериз опікується 15-ма населеними пунктами. Це – Лоташеве, Піщане, Криві Коліна, Чеснопіль, Добрянка, Павлівка Перша, Майданецьке, Новомайданецьке, Здобуток, Тарасівка, Зеленьків, Глибочок, Корсунка, Довгеньке, Колодисте. На його окрузі проживає 6538 жителів, та 440 внутрішньо переміщених осіб. Округ доволі великий, тож ми вирішили дізнатися, чи встигає Михайло Володимирович бути скрізь та всюди.
«Найперше – це вміння спілкуватися з людьми, а все інше стабілізується само собою», – розповів у коментарі нашим журналістам староста округу №3. Чи дійсно у нього наскільки налагоджена комунікація із жителями сіл, якими він опікується, ми переконалися особисто. На ділі у більшості населених пунктах округу, Капериза не знають. Більше того, мешканці деяких сіл не можуть згадати навіть ім’я старости. У селах Павлівка Перша, Корсунка, Колодисте – 50% опитаних вперше чують, як звати їх старосту, інша ж половина говорить, що він не робить для людей нічого, тому і роботу його оцінюють відповідно – «ніяк». Місцеві кажуть, що дуже рідко приїздить до сіл і не дуже цікавиться проблемами мешканців. В середньому його працю в окрузі оцінюють у 2,9 бали із 5.
– Не цікавиться проблемами мешканців взагалі, приїхав до села, вислухав скарги, а реакції для вирішення проблеми немає. Та й про свої приїзди він наперед не повідомляє, тому впіймати його майже неможливо – розповідає Наталія мешканка села Павлівка Перша.
А жителі Майданецького взагалі розповідають, що неодноразово зверталися до Михайла Володимировича з проблемою руху вантажних автомобілів центральною вулицею села, у той час, коли для цього є об’їзна дорога. Та віз і нині там: дороги розбиті, по всій території села глибокі ями та рови, проїхати якими майже неможливо.
– Він думає лише про себе та своїх близьких, – коментує таку безвідповідальність старости мешканець Майденецького.
Тож, відвідавши кожне село старостинського округу №3 ми пересвідчилися, чи дійсно ситуація наскільки плачевна.
Робота із благоустрою по селах округу проводиться, більшість населених пунктів чисті та охайні. Але, судячи із коментарів людей, це заслуга адміністратора та працівників з благоустрою, аж ніяк не старости. Хоча, в порівнянні із округом Павла Козаченка, віддалені села, такі як Довгеньке – у занедбаному стані.
На жаль, в окрузі є проблеми і з стихійними сміттєзвалищами у Майданецькому та Корсунці.
– Там, де раніше була тракторна бригада, тепер у нас жахливе звалище. Люди звозять туди сміття з усіх навколишніх сіл і ніхто на них управи знайти не може. До старости ми зверталися, він проігнорував нашу скаргу, – каже жителька Корсунки.
Середня оцінка працівників з благоустрою по округу №3 4.1 бали із 5.
– Працівник з благоустрою робить усе можливе, але дуже велика територія і він може не встигати фізично, нарікань на його роботу немає, – ділиться мешканка села Глибочок.
Задоволені працівником із благоустрою і у Кривих Колінах. Однак, як стверджують його жителі, загальний вигляд псують дві напівзруйновані будівлі в центрі села: колишній дитячий садочок та клуб. Цим «пам’яткам архітектури» люди завдячують Ользі Грядюжкіній. Місцеві нам розповіли, що жінка була депутатом сільради, коли ці будівлі виносились на аукціон, щоб продати їх, то саме вона завадила цьому.
Медициною люди по округу задоволені скрізь. Навіть якщо і немає медичного працівника на постійній основі, то ті працівники які приїжджають за графіком, виконують свою роботу на відмінно, і не відмовляють у допомозі у неробочий день. Середня оцінка ФАПів 4,6 балів із 5.
– У нас дуже хороший працівник у ФАПі, завжди допоможе, розкаже, що робити. Ходить до людей, слухає всіх, – кажуть у Зеленькові.
У Кривих Колінах люди вдячні за наявність окремої аптеки.
Нарікання на медичний заклад є лише у Майданецькому. Там люди скаржаться на роботу сімейного лікаря. Кажуть, що не завжди допомагає, тому багато жителів села уклали декларації із тальнівськими лікарями.
На роботу пошти мешканці округу №3 також майже не нарікають. В середньому по округу оцінюють цю сферу у 4,6 бали із 5. Працівники пересувних відділень чемні, привітні, завжди дадуть відповіді на питання, які цікавлять людей. Працівники пошти на постійній основі також справляються на 100% зі своїми обов’язками. Особливо задоволені роботою пошти у Кривих Колінах та Майданецькому.
Адміністратор – це людина, яка перша вирішує проблеми мешканців села. Він вирішує не тільки покладені на нього обов’язки, а й вислуховує життєві проблеми людей, хтось приходить до них просто поспілкуватися, комусь потрібна консультація. Адміністратор намагається допомогти людям по всіх зверненнях.
Оцінка адміністраторів по округу №3 4,6 бали із 5. У Колодистому, Глибочку, Здобутку, Зеленькові роботу адміністраторів люди оцінюють найвищими балами та дуже дякують їм за допомогу. Після спілкування з місцевими мешканцями одразу стає зрозуміло, що працівники виконують свою роботу із совістю. Певні нарікання на роботу є лише в Майданецькому, адже адміністратор там немісцева і працює тільки пів року, але також намагається виконувати свою роботу по максимуму.
Від редакції: Відвідавши усі три старостинські округи та порівнявши різні сфери життя у них, ми побачили, що в окрузі №3 робота адміністраторів, працівників медичної галузі, пошти та благоустрою – на високому рівні. Єдине, чим цей округ відстає від інших – роботою старости. Михайлу Володимировичу потрібно рівнятися на своїх колег, адже їх, як мінімум, люди в селах знають, а як максимум – ще й хвалять. Роботу ж Капериза оцінюють «ніяк». Щоб було краще, треба не на словах, а на ділі співпрацювати із населенням, домовлятися із підприємцями про розвиток сіл, в яких вони орендують землі та думати не лише про себе, а й про людей, інтереси яких він представляє.
Редакція газети «Новий Дзвін»
Читайте також: Поширював наративи московського патріархату: керівнику Черкаської єпархії УПЦ МП повідомлено про нову підозру
