З професійним святом!

Щороку наприкінці листопада в Україні усі, хто присвятив своє життя праці у галузі сільського господарства, підводять підсумки року. Цей рік – не такий, як усі попередні. Війна зруйнувала дуже багато планів, які ставили торік перед собою українські аграрії, фермери. Але українці – сильний, незламний народ, який показав усьому світу свою мужність. Навіть під обстрілами українці орали та засівали поля навесні, вносили добрива та, незважаючи на смертельну небезпеку, збирали врожаї, подекуди – ціною власного життя. Праця на землі завжди надавала нам сил. Україна споконвіку була, є і буде житницею, годувальницею. Усі ми бачимо, що й під час війни наша країна продовжує забезпечувати інші країни сировиною – постачає зерно морськими шляхами. Наші люди – неймовірні, вони це доводять щодня: працюючи ночами в полях під завивання тривожних сирен, прямуючи на ферми в ранковий час. Попри війну, біль і руйнації, там, де працюють віддані своїй справі люди, життя продовжується: худобу, що змогли врятувати від ворожих обстрілів, продовжують доглядати, зерно – переробляти. І це доказ того, що ніщо не здатне зруйнувати нашу силу волі та прагнення до розвитку у вільній країні, чию назву з гордістю промовляють у всьому світі.
Треба віддати належне аграріям, фермерам, працівникам господарств, які не полишили справи життя, залишилися на своїй землі, у своїй країні і продовжують трудитися ще з більшим запалом, ніж як до повномасштабного вторгнення ворога. Саме завдячуючи таким людям економіка країни тримається, адже до бюджету надходять податки. Так, працювати непросто, однак ми маємо дивитися на роки вперед, планувати і працювати зараз, щоб завтра було кращим, ніж сьогодні. Підприємства з переробки сировини також не зупинилися. Часом, у надскладних умовах, вони продовжують виробництво, працюють, аби підставити плече допомоги країні у спільній боротьбі проти рашистів.
Чи є у такого мужнього народу інший шлях, аніж як Перемогти? Звісно, що ні. І ворог обов’язково програє у цій битві, а ми загоїмо рани, якими понівечені українські поля, відродимо підприємства. Вірю, що саме так і буде.
Давайте подякуємо нашим Захисникам, які виборюють кожен метр української землі, та згадаємо тих, хто загинув на цій жорстокій війні. Зайдіть до храму та помоліться за усіх, в чиїх грудях б’ється серце нескореного українця!
Хай у кожного, хто працює на українській землі, не похитнеться віра у Перемогу. З нагоди Дня працівників сільського господарства бажаю вам мирного неба, Божого благословення, хліба на столі, рясних врожаїв, добротного приросту поголів’я, розвитку та успіху на шляху, який обрали за покликом серця.

З повагою Володимир Мовчан