Вісті Черкащини З часів дитячого садка хотіла бути лікарем: як у завідувачки ФАПу на Тальнівщині проходять робочі будні
28-річна медикиня Аліна Слободяник, мешканка Тальянок, уже 5 років завідує Легедзинським фельдшерсько-акушерським пунктом на Тальнівщині. З 2015 по 2017 р. працювала медичною сестрою дерматовенерологічного кабінету Тальнівської ЦРЛ.
– Я патроную новонароджених, щомісячно оглядаю діток до 1 року. Слідкую за календарем щеплень та вчасно направляю на проведення вакцинації. Це стосується не лише дітей, а й дорослих. Звичайно, веду прийом населення. Обов’язково слідкую за тим, аби хворий виконував усі рекомендації лікаря. Надаю першу невідкладну допомогу. Заповнюю необхідну документацію та спеціальні журнали. Слідкую за чистотою й порядком у приміщенні. І ще багато всього, – поділилась частиною своїх обов’язків медична сестра.
Частенько звертаються до неї пацієнти. Адже їх у лікарки – чимало, приблизно 800 – 850. У день приймає по 12-15 осіб. Проте бувають дні, коли приходить більше або ж менше людей.
– Скільки себе пам’ятаю, ще з часів дитячого садка хотіла бути лікарем. Бувши малою, думала, що всі, хто носить білі халати, – лікарі. І так до закінчення 9 класу рішення своє не змінила. Випустившись зі школи, подала документи на вступ лише в медичний коледж, більше нікуди, бо навіть не могла уявити себе в якісь іншій сфері, – пригадує наша співрозмовниця.
Аліна каже, що в роботі є веселі випадки, є й такі, що, навпаки, засмучують її. Однак, «повернувши час назад», без вагань обрала б медицину. Вважає, що функціонування ФАПу в селі безумовно необхідне.
– Наш медичний пункт забезпечений усім необхідним обладнанням і медикаментами. Працювати в ньому зручно й комфортно. А нашим пацієнтам приємно його відвідувати. Найчастіше люди приходять з гіпертонією, болями в спині та суглобах. Останнім часом почастішали прояви алергії, – розповідає завідувачка ФАПу.
Оскільки наша героїня не тільки медичний працівник, а насамперед мама, то весь свій вільний час старається приділяти донечці та сім’ї. Має хобі, близько трьох років тому під час відпустки закінчила курси манікюру. Тому фарбує нігті собі, іноді подружкам.
– Моя мрія, здається, нині, як у всіх, щоб закінчилася війна й настав омріяний мир та спокій, – завершила свою розповідь Аліна Слободяник.
Щиро вітаємо Вас із наступаючим професійним святом – Днем медика! Від щирого серця бажаємо не тільки дбати про здоров’я пацієнтів, а й берегти своє. Нехай довге життя обдарує Вас щасливими моментами та приємними спогадами, розумінням і вдячністю людей. Успіхів у Вашій справі та гарного настрою.
Аріана НЕСТЕРЕНКО
