Юнак з Лисичанська переїхав у Тальне та допомагає іншим так, як тільки може

18-річний Ілля Ковальов приїхав разом з родиною у Тальне на Черкащині близько 2-х місяців тому. Так, через війну. Щоправда, спочатку були неподалік Вінниці, однак через брак місця у гуртожитку були змушені шукати інший прихисток. І знову ж, допомогли знайомі, порадили їхати в Тальне. Ось як хлопчина згадує той час, коли залишили свій дім у приватному секторі, що на окраїні рідного Лисичанська:

– Я бачив війну на власні очі, – розповідає він. – День народження зустрів у підвалі. Сиділи вдома. Давно вмовляв батьків поїхати. Все ж таки наважились. Це було 4 квітня. Сталось так, що приїхали в Тальне. Нас тут добре зустріли. В гуртожитку є всі умови: попрати, їсти приготувати, гаряча вода. Тальне – маленьке, спокійне, затишне місто. Тут все під рукою. В палац поки не потрапив, бо там реставрація. А на стадіон ходив – люблю футбол. Граю і на цей час забуваю про те, що сталось. Хобі допомагає відволіктися. За комп’ютером можу посидіти, привіз його з собою. У нас, у Лисичанську, не було стільки благ для молоді – зокрема, полів і спортивних майданчиків. Було тільки одне футбольне поле, а тут і біля школи, і на Співочому полі, і в лісопарку.

Батько пішов на роботу, він водій. Мама вдома, сестру у школу записали, але зараз канікули. З нами переїхали бабуся і дідусь, – каже Ковальов.

Сам Ілля теж, відколи приїхав у Тальне, без діла не сидів і дня. Перші дні допомагав комунальникам прибирати вулицю. «Ми помагаємо коледжу заготовляти щепу на зиму, дерева садили, – каже хлопчина. – Залишив свій номер у Центрі волонтерської допомоги, що в центрі міста, то приходжу й сюди на підмогу, коли прибувають вантажі і їх треба розвантажити і видавати внутрішньо переміщеним особам. Я буду робити те, що можу, хочу допомогти», – каже Ілля.

У рідному Лисичанську він не встиг закінчити 3 курси медколеджу, але ще рік-два – стане медбратом. Щоліта вдома завжди шукав підробіток, працював у магазині. Зараз шукає роботу і тут, у нашому невеличкому містечку, каже, братиметься за будь-яку.

Чи вцілів його дім у Лисичанську, невідомо. Ілля каже, більше ЗМІ інформують про ситуацію у центральній його частині, мізер – про окраїни. Друзі повиїжджали – нема в місті жодного з них.

– Додому хотілося б…, – каже наостанок. – Хоча розумію, що з кожним днем це складніше зробити.

Якщо ви можете запропонувати Іллі роботу, телефонуйте до нашої редакції: 098 962 57 39.

Ольга ОСІЯНЕНКО

Читайте також: Допоможемо військовому з Тальнівщини зібрати кошти на авто і рації

Читайте нас також в Telegram!