Вісті Черкащини Як учитель з Тального виховує сильних та свідомих громадян
30 листопада 2024 року Андріїв день святкується вже вдруге за новим календарем. Це свято, відоме в народній традиції як Калита, завжди супроводжувалося гучними гуляннями та молодіжними забавами. Цього дня іменини відзначають усі Андрії. Напередодні свята ми поспілкувалися з Андрієм Безуглим, учителем фізкультури та предмета «Захист України» Тальнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2.
Під час розмови дізналися, що любов до спорту в нього зародилася ще в дитинстві. Батьки змалечку прищеплювали синові здорові звички. Щоранку будили о 6-7 годині, щоб він міг зробити ранкову пробіжку та зарядку. Не дивно, що згодом Андрій обрав професію вчителя фізкультури, адже спорт завжди був невід’ємною частиною його життя.
Коли в Кривих Колінах відкрилася секція з кікбоксингу, хлопчика до неї взяли за проханням мами, адже він був наймолодшим у групі. Через рік секцію закрили, але натомість відкрили нову — з карате-до. Уже в перший рік Андрій став помічником тренера, а згодом здобув кілька нагород: золоту медаль на районних змаганнях, а також золото й срібло на обласних. Спорт був важливою складовою його життя ще з першого класу.
«Спочатку я навіть не замислювався про педагогічні професії. Потім почав думати про фізико-математичний напрямок. Моя бабуся викладала математику в Павлівській школі, а дідусь – фізику, тож у нас були свої репетитори кожні вихідні, – усміхається Андрій Олександрович. – Ці предмети давалися мені легко. Але навчання в Східноєвропейському інституті не склалося: професія програміста виявилася не для мене, і я вирішив піти до армії».
Завдяки своєму дядькові-військовому, юнак потрапив до престижного навчального центру в Золочеві. Після цього служив у Внутрішніх військах у частині спеціального призначення «Барс» (нині — Національна гвардія). Завершивши службу, він замислився над майбутньою професією та вступив до Уманського педагогічного університету на факультет фізичного виховання. Після випуску розпочав свою педагогічну кар’єру в Павлівській школі, яка стала для нього справжнім бойовим хрещенням.
«Невдовзі з’явилася вакансія в Тальнівській школі №2, де я працюю вже сім років, – розповідає Андрій Олександрович. – Спочатку я навчав дітей лише фізкультури. Згодом мій друг і наставник (нині покійний) Василь Іванович Гайшук, на жаль, через хворобу змушений був піти на пенсію. Саме він запропонував мені викладати предмет «Захист України». За законом його має вести вчитель, який служив в армії, тож моя кандидатура ідеально підходила. Я закінчив відповідні курси й розпочав роботу».
На думку вчителя, важливо, що фізичне виховання та предмет «Захист України» включені до списку обов’язкових для вивчення дисциплін. Він вважає, що чим раніше дитина почне фізично розвиватися, займаючись будь-яким видом спорту, тим менше в майбутньому витрачатиме грошей на ліки, спортзали й численних дороговартісних тренерів. Зважаючи на сучасні умови, коли діти через гаджети ведуть малорухомий спосіб життя, потрібно активно залучати їх до спорту, навіть якщо це викликає спротив. За словами Андрія Олександровича, у наш бурхливий час патріотичне виховання набуло життєво важливого значення. Головним завданням предмета «Захист України», як він зазначає, є виховання свідомого громадянина, який розуміє, що таке держава, чому її потрібно розвивати й захищати, а також усвідомлює, хто є ворогом і чому.
Учителя засмучує низьке фінансування предметів фізичного виховання та «Захисту України». Як викладач фізкультури, він часто стикається з проблемою недостатньої матеріальної бази. «Неможливо викладати 30-ти дітям баскетбол, коли є лише два м’ячі, які я купив сам», – зазначає він, додаючи, що його слоган: «М’яч кожній дитині на уроці!» Лише за таких умов можна забезпечити якісне навчання. За словами нашого співрозмовника, виділених коштів недостатньо для належного укомплектування осередку «Захисту України», і для цього потрібно ще стільки ж. Дітям важко сидіти 6 годин без фізичної активності, тому вчителям доводиться проявляти фантазію, щоб урізноманітнити уроки. Учні та викладачі Андрій Безуглий і Олександр Ярош з нетерпінням чекають, коли осередок нарешті запрацює, як це задумано Міністерством освіти.
«Дуже приємно, коли учні, з якими працюєш, досягають успіхів у спорті або є справжніми, а не вдаваними патріотами. Це найкраща мотивація в професії, – зазначає викладач і додає: – У житті мене надихає сім’я – дружина й діти. Молодому поколінню хочу сказати одне: розвивайтесь! Постійно й невпинно. Фізично і розумово. Немає межі. Тільки вперед, до нових знань і досягнень».
Андрій Безуглий висловлює думку, що від громади хотів би отримати такий фітбек: залучати військових, відкривати навчальні центри для всіх вікових категорій та фінансувати їх. На його думку, велика війна показала: українці можуть сподіватися лише на себе, а не на сусіда. Потрібно вчити людей оборонятися й працювати із сучасними видами озброєнь. «Наша безпека – лише в наших руках. Я вважаю, що в сучасних реаліях людям це необхідно», – резюмує він.
Історія Андрія Безуглого – приклад того, як важливо поєднувати фізичне, патріотичне й моральне виховання. Він не лише формує в молоді здорові звички, але й навчає їх бути свідомими громадянами, готовими захищати свою країну. Такий підхід важливий для майбутнього нашої нації, адже виховання сильних, відповідальних і патріотичних особистостей – основа стабільності й безпеки нашої держави.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
