''Все зв'язано з морозом''

Збираєтесь на побачення, день народження, хрестини, дівич-вечір та просто погомоніти з друзями? Довго не роздумуючи, тальнівці ледь не щовечора зустрічаються у піцерії «-40» яка вже не один рік гуртує і дорослих, і дітей. Цікавий інтер’єр, інтригуюча назва, смачна піца, запашна кава, уважні офіціанти – все це заслуга 36-річного Сергія Мороза, власника закладу, з яким зустрічаємось пообіді у середу за чашкою кави. Звертаю увагу на руки чоловіка, які брудні від монтажної піни.

-Не зважайте, робимо ремонти, готуємо приміщення до зими. Дуже багато витрачаємо на опалення, тому сьогодні треба ставати енергонезалежними, – розповідає Мороз, перепочивши від роботи.

Знайомі розповідали, що власник закладу постійно власноруч щось ремонтує, будує, трудиться над цікавинками в інтер’єрі. Переконуюсь особисто, відриваючи Мороза від роботи. Цікавлюсь, хто розробив дизайн інтер’єру піцерії, адже найперше привертають увагу відвідувачів цікаві світильники хенд-мейд із пивних бокалів та дощечок від піци, декоративний водоспад при вході та водоймище з яскравими рибками, штучне полум’я на кам’яній опорі.

-Все роблю своїми руками. Виникає ідея, потім шукаю, як її можу реалізувати. Вмикаю музику у навушниках і продумую деталі, які згодом втілюю у життя. Світильники на стіні зробив із келехів для пива, з яких пили перші відвідувачі закладу. Основа – дошки, на яких подавати піцу, першу в меню. Речі, які мають свою історію – безцінні. Наприклад, на стелі у закладі оформлені з дерева невеличкі площини. То зроблене зі столів, які раніше у нас стояли, ще коли тут не було як такої піцерії. Речам завжди можна дати друге життя, тому старі столи розібрав, відшліфував і оформив у дизайн закладу. Кожна річ у «-40» має свою історію, – знайомить з інтер’єром.

Розповідає, як раніше працював у столярні. Коли ж почав оформлювати власний заклад, навчився і варити, і збивати, і виготовляти, і ремонтувати, і навіть готувати.

-А починалось все з магазину…У 2010 році нам з братом батьки допомогли відкрити магазин, прибрати територію біля і позаду нього, яка потопала у смітниках та хащах. Власноруч робили ремонти. Мав пивне обладнання ще 70-их років, 2 столи, потроху доробляв іще. Згодом облаштував парасольки від сонця над столиками, тоді перед «Євро-2012» оформив фан-зону. На те, щоб відкрити піцерію, потрібно було зібрати безліч документів, отримати погодження. Взагалі хотів спочатку відкрити заклад, де б грала спокійна музика: джаз, блюз, фортепіано, де б горів камін. Але ж розміри не дозволяли, – ділиться передісторією відкриття піцерії Сергій Мороз.

Біля «-40» – літній майданчик. При вході стилізований водоспад, стоять дерев’яні столи та стільці, все засаджено декоративним виноградом, який слугує за живі стіни та накриття. Влітку чудово ховає відвідувачів від сонця, дає затінок. Усе обгороджено плетеним парканом з лози – це теж робота Мороза.

На терасі, біля магазину, цього року теж поставили величезні парасолі від сонця та столи зі стільцями. Запитую, а чи не думав добудувати заклад та помістити тут гойдалку чи ігрову зону для дітей?

-Добудувати тут нічого не можу, адже скрізь червоні лінії, згідно старого генплану. Ходив до міськради за дозволом, аби за свої кошти хоча б зробити біля закладу на дорозі пішохідний перехід чи лежачий поліцейський, стоянку. Але мою ініціативу чомусь не підтримали. Чиновникам байдуже, а це гірше, ніж відповідь «ні». Здається, влада не зацікавлена допомагати малому бізнесу. Вони нас не зрозуміють, бо їм треба ж встати, щось пошукати, щось написати, щось зробити. Поряд школа, діти перебігають дорогу, особисто був кілька разів свідком, як на дитину наїжджала машина. – каже Мороз.

Тому, коли літня тераса не працюватиме, взимку у закладі місця для відвідувачів буде замало. Але це не заважатиме тальнівцям приходити сюди і куштувати смачнющу піцу, страви на грилі, салати та інші різноманіття з меню.

-Придбали спеціальну італійську піч для приготування справжньої піци. Готувати навчав піцайоло (майстер з випічки піци), який приїжджав з Умані. Із задоволенням розширили б меню, але, на жаль, у місті немає можливості придбати усі необхідні інгредієнти (морепродукти, овочі, зелень). Тому меню просте, але все готується із максимально свіжих продуктів. Кухарі працюють у 2 зміни. Якось кухар захворів, то 3 дні готував замість нього!, – зізнається власник.

Цікавлюсь, чому піцерія «-40»?

– Не важко здогадатись, що назва пов’язана із прізвищем. Зі студентських років, мав різні прізвиська, все зв’язано з морозом, – говорить Сергій.

До конкуренції, зізнається, ставиться добре, адже, на його думку, саме вона змушує працювати ще краще, досягати чогось більшого. Додає, що хотів, аби у Тальному подібних закладів відпочинку побільшало, з’явилися б робочі місця. Саме тому на літні та зимові канікули дає можливість студентам підзаробити.

-Дуже поважаю людей, які самі прагнуть заробити гроші, а не сидіти у матері з татом на шиї, – позиціонує Мороз.

На жаль, культура поведінки відвідувачів кульгає.

-Я не міг уявити, що у нас є такі відвідувачі, які ведуть себе у закладі жахливо. Можуть накидати недопалки від цигарок у водоспад. Поцупити туалетний папір, освіжувач повітря, рідке мило, посуд, стакани. Хоча і знають, що ведеться відеоспостереження, адже попередження висить на вхідних дверях. Якщо підрахувати суму втрат через поцуплені речі на рік, виходять дуже пристойні гроші, – каже власник.

Але навіть це не заважає піцерії «-40» бути найкращою у місті і приймати безліч відвідувачів щодня. Все це заслуга власника закладу, його сім’ї та привітного персоналу, які щодня трудяться не покладаючи рук.

Сергій Мороз мріє у майбутньому побудувати будинок для сім’ї відразу біля піцерії. Разом з дружиною виховує двох діток. Цікавиться політикою, завжди на боці справедливості, адже за освітою юрист. У минулому їздив на роботу у Данію, був в АТО. Але сьогодні бачить себе лише на Батьківщині, саме тут у рідному місті трудиться і планує розвивати свій бізнес надалі.

– Хочу, аби мої друзі не виїжджали з кінцями за кордон, або ж, як їдуть на роботу, щоб повертались сюди, вкладали кошти, відкривали свою справу у Тальному, – зізнається Сергій Мороз.

Анна ДРАГУН