Як святкували Великдень на Тальнівщині

Одне з найбільших православних свят – Великдень – цього року пройшло у режимі карантину. У церквах почали правити ще із суботи, але святити паски та крашанки люди до церков не пішли. Робити це заборонили у зв’язку з поширенням пандемії та аби не наражати громадян на смертельну небезпеку. Проте, як би там не було, свято прийшло і на нього чекали у кожній українській родині. Як відсвяткували Великдень публічні особи на Тальнівщині, про це дізнавалися кореспонденти газети «Новий Дзвін».

Василь Мельник, сільський голова с. Глибочок, повідав, що цього року Великдень святкували з дружиною удвох: «Наша внучка Іванка навчається у Польщі, приїхати не змогла, квитки здала. Син Ярослав працює зараз за межами району, до нас приїхати теж не зміг. Нас пасками вже багато років підряд пригощає наша сусідка Світлана Антонюк. Це стало традицією. Пече паски дуже смачні. Не менше трьох дарує. Так і в цьому році було. Ми з дружиною вдома ці паски освятили святою водою (думаю, в більшості вона вдома є). А ті, що в магазині тальнівському купляли, то казали, що вони вже освячені. Оля, так звуть мою дружину, приготувала смачний обід, крашанки. Це свято ми відзначали з нею вдвох. Великдень – час особливий, це час воскресіння Ісуса Христа. Хочеться, щоб скоріше закінчилася війна нашою перемогою, щоб настав довгожданий мир, це однозначно. А ще – щоб Україна почала жити за цивілізованими правилами, щоб у нас найбільше цінувалася людина, її здоров’я, інтереси».

Директор Здобутківського СБК Віра Боровець знає, що робити, аби паски вийшли гарними. Секрет насправді дуже простий: «В суботу раненько, як ще всі сплять, то треба паски починати пекти, – каже. – У тиші, бо паска не любить, як голосно говорять чи грюкають дверима. В суботу встала раненько, замісила тісто на паски, поки чоловік і внучка спали. А вже потім пекли, все готовилося, яйця красились – все, як у всіх. Ніхто не ходив святити у неділю, бо сказали, що не можна. Карантину дотримуватися треба. Святила я сама, як господиня у хаті: запалила свічечку, прочитала «Отче наш» і свяченою водою (тією, що святили на Водохреще та Стрітення) покропила».

Василь Сідько, в.о. міського голови, поділився з нами, як святкував Великдень: «Вдома разом із сім’єю. До нас зараз донька приїхала на карантин з 2 онучатами. Меншому виповнилося 3 місяці. Тому нам весело. Як завжди, до свята готувалися всією родиною: пекли паски, фарбували яйця, запікали домашню ковбасу. Писанки робимо старим методом у цибулевому лушпинні, а щоб були кращі – то в чулці і з листям петрушки. До церкви цього року не їздили, і батюшка теж додому не приїжджав, тому святкову службу дивилися по телевізору. Потім родина зібралася за святковим столом, у вишиванках. Я покропив свяченою водою своїх найрідніших та страви і привітав словами: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!»

Валентин Гірник, начальник Тальнівського відділку поліції, розповів, що у Пасхальну ніч був на роботі: «Десь до 11-ої ранку. Кожного підлеглого діждався, з кожним поспілкувався, щоб упевнитися, що в усіх селах району порядок. Щоб потім і вам можна було відповісти, яка ситуація в районі. Займався робочими справами. Давав настанови на наступний день. Адже, нам свята немає. Ми на роботі. Весь колектив був задіяний у забезпеченні громадського порядку. Поліцейські чергували біля кожного храму і проводили роз’яснювальну роботу щодо виконання умов карантину. Декілька сіл було таких, де батюшка виявив бажання організовано пройти по селу, освятити паски. Для забезпечення правопорядку був залучений і наш співробітник. Слава Богу, все обійшлося, правопорушень не зафіксовано. А паску їв вдома з сім’єю. Щороку моя мама пече найсмачніші в світі паски!»

Олександр Цимбал, голова Тальнівської РДА, повідав, що святкові дні провів у полі: «Іншого часу у мене немає, а обсіятися ж треба, поки в землі є хоч трохи вологи. Селянин та фермер мене розуміє. Жінка хотіла мене сфотографувати, який я гарний був – тільки очі блищали. А в неділю вранці з 5 години я вже в полі. Сою досівав. Після святкового обіду в родинному колі (сини не приїхали, ми були лише з донькою-випускницею та моєю мамою) думаю: «Що я робитиму, спати хіба ляжу?». І вийшов в поле коткувати. Та обломився! Взагалі я люблю землю, це моя стихія. Там я відпочиваю душею. От і зараз, якщо не вкинеш зерно у землю, то хтозна, як воно буде. Холодні ночі підтягують вологу, а вдень – сонце й вітер. Земля дуже спрагла».

Головний лікар Тальнівської ЦРЛ Олег Солодько на Паску теж був на роботі. Ділиться: «У суботу оперував. Після обіду з дружиною пекли паски. Напекли пасок, пофарбували яйця, як завжди. Ковбаси домашньої не робили, бо господарства не тримаємо, живемо у квартирі. Тому купували. За святковим столом зібралися найрідніші: ми з дружиною та донька. Вона через карантин навчається та працює дистанційно. До церкви в цьому році не ходили. Ви ж розумієте: ми медичні працівники всі свята й вихідні проводимо на роботі. Чогось у ці дні у нас дуже багато роботи. Але, дякувати Богу, хворих на коронавірус наразі у районі немає. Побачимо, як буде після свят, коли пройде інкубаційний період».

Редакція газети «Новий Дзвін»