Як працює виконавча служба на Тальнівщині

Професійне свято
«Стресостійкість, скажімо так, треба мати залізну…»
В середньому 2,5 тисячі виконавчих проваджень на рік – саме стільки справ припадає на невеличкий колектив Тальнівського районного відділу Державної виконавчої служби. У ньому – всього кілька осіб. Наталія Мілевська, яка з 2007 року працює на посаді старшого державного виконавця та майже 3 роки виконує обов’язки начальника, каже: «Коли маєш хороший, дружний колектив, який працює в одному напрямку, можна досягнути результатів». Пліч-о-пліч жінка працює з головним державним виконавцем Андрієм Алілуйком, державним виконавцем Людмилою Прокопенко, провідним спеціалістом Альоною Безпалою. Усі вони у свій час здобули юридичну освіту. Кажуть, що вивчати законодавство цікаво, куди цікавіше – користуватися цими знаннями.
17 грудня працівники виконавчої служби відзначють професійне свято. Тому ми вирішили завітати до них, аби розповіли про специфіку своєї роботи, про зміни та нововведення, свої повноваження та про те, як примусово стягують борги, виконуючи рішення судів та інших органів. Спілкувалися з керівницею служби Наталією Мілевською. Найперше, запитали, як саме відкривається виконавче провадження та що цьому передує, як стягуються борги з неплатників.
– Для прикладу візьмемо борги фізичних осіб, – пояснює жінка. – У нас дуже багато проваджень по стягненню заборгованості на користь банків і фінансових спілок. Якщо людина взяла кредит, але навіть трішечки не дорозраховувалась, банк постійно нараховує їй відсотки. Якщо є борг, він звертається до суду, який дуже швидко розглядає позов, виносить рішення. Банк забирає це рішення, бере за ним виконавчий документ і пред’являє його нам, пише заяву на відкриття виконавчого провадження. Ми розглядаємо виконавчий документ і заяву. Якщо все відповідає вимогам, виносимо постанову про відкриття провадження і направляємо його обом сторонам – боржнику та тому, хто стягує. Є 10 днів на оскарження. З 2017 року відмінили термін на добровільне виконання. Якщо раніше було 7 днів на те, щоб людина сама заплатила борг без примусових стягнень і без нарахування виконавчого збору, тому що на кожну суму йде 10% виконавчого збору, то зараз, щойно ми відкрили провадження, вже нараховуємо і суму боргу, і суму виконавчого збору разом.
Наталія Анатоліївна каже, що левова частка проваджень – це штрафи ДАІ, несплата аліментів (таких справ на виконанні – 534). Якщо людина має шалені борги, виконавча служба може з легкістю арештувати не тільки рахунки у банках, а й наявне у боржника майно. З рахунками це дуже легко: «Це відбувається в електронному форматі, – розповідає жінка. – Натиснули на кнопочки – інформація йде на банк, який, як правило, опрацьовує її за один день і накладає арешт. Суму боргу також стягуємо і з доходів боржників (зарплат, орендної плати чи стипендії), якщо вони є».
Але якщо людина не має доходів, проте має майно, а суми боргу захмарні, виконавча служба може «завітати» до такої особисто, зробити примусовий опис майна – рухомого чи нерухомого: усе для того, щоби борг був покритий. Боржник, щойно на нього відкривається виконавче провадження, фіксується в Єдиному державному реєстрі боржників та знімається звідти тільки в одному випадку: коли сума боргу сплачена повністю. Люди, як ділиться Наталія Мілевська, переважно стараються погасити борги. Хоча є випадки, коли боржник просто не в змозі покрити величезну суму: ніде не працює та не має майна. В такому випадку виконавчий документ повертається без розгляду, але стягувач упродовж 3-х років може його пред’явити. Так може тривати до безкінечності.
В службі кажуть, що боржників, які не сплачують аліментів на своїх дітей, вистачає. Переважно це чоловіки, хоч є й жінки. Останніх небагато: від 5-ти до 7-ми осіб – неблагополучні сім’ї, де дітки потрапили під крило органів опіки та піклування, які, власне, й виступають у ролі позивачів. Є навіть 2 випадки, коли діти заборгували своїм батькам аліменти. Більше половини наявних боржників стараються таки сплачувати. У разі несплати упродовж 3-х місяців на них може чекати неочікуваний поворот: їх можуть позбавити права керувати авто, арештувати рахунки, а про закордон годі і мріяти. Є й інше покарання за правопорушення – суспільно-корисні роботи: від 100-120 годин до 240. До речі, з 1 грудня розмір аліментів зріс, адже прив’язаний до прожиткового мінімуму, який підняли. Мінімальна плата – це 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Наталія Анатоліївна каже, що у липні наступного року цілком можливе чергове підвищення.
Робота працівника виконавчої служби тільки на перший погляд здається простою, але це далеко не так. «Стресостійкість, скажімо так, треба мати залізну, – каже Наталія Мілевська. – Адже постійно в людей виникають претензії: одним не подобається розмір нарахованих аліментів, інші невдоволені, мовляв, чому повинні сплачувати той штраф? У кожного свої проблеми. Хтось жаліється, нарікає на життя. І тут треба бути ще трошки й психологом, бо людину треба часто вислуховувати. Людина пояснює, чому не може сплатити борг, але це не звільняє її від необхідності зробити це. Все одно ми повинні працювати з людьми, з їхніми боргами, як би там не було».
Ольга ОСІЯНЕНКО

