Вісті Черкащини 
Як на Різдво колядуватимуть у селах на Тальнівщині
Однією з найкращих прикрас Різдва Христового – одного з найбільших християнських свят – залишається театральна вистава, що нею прийнято не одне століття поспіль прославляти новонародженого Христа. Це «Вертеп».
Протягом 15-ти років у Здобутку на Тальнівщині до хат жителів селища на Різдво, 7 січня, приходять переодягнені у традиційні персонажі театралізованого дійства учасники «Вертепу». Тут можна побачити і Козу, і Царя, і Ангела, і дівчат, закутаних у яскраві старовинні хустки з довгими китицями та одягнених у традиційний одяг, та ін.. Обов’язковий атрибут – Різдвяна Зірка. Участь у дійстві беруть, як правило, діти. Як і годиться, стукають у двері, просять дозволу колядувати. У «Вертепі» – до 10-ти, а то й більше осіб. Іноді у хаті всіх і не розмістити. Як заходять до будинку, показують невелику виставу, гуртом співають колядку, вітають зі святом. Добрі господарі не випускають учасників дійства без гостинців.
Напередодні Різдва ми вирішили завітати до сільського Будинку культури, аби побачити, як тут готуються до коляди. Діти якраз приміряли костюми, просто у них співали одну з найпопулярніших зараз колядок «Хай Ісус, мале дитя…».
– У селі ходжу колядувати не перший раз, – каже нова учасниця «Вертепу» Діана Камінська. Каже, раніше з подружками ходила, зараз вирішила пристати до гурту. – Це завжди весело. Народження Ісуса – радісна новина.
– Дуже добре, що ми не забуваємо наших українських традицій, – розповідає директор Здобутківського будинку культури Віра Боровець. – Треба прищеплювати дітям любов до участі у «Вертепі». У селищі люди вже звикли і ждуть, коли ж прийде наш «Вертеп». Раніше діти йшли до клубу, тут розучували колядку, тренувалися, на Різдво я їх переодягала у Будинку культури і вони звідси рушали до людей. 2 останні роки через карантин ми цього, на жаль, робити не можемо, – але цьогоріч нас запросив священник до нашої новозбудованої у селищі української церкви Димитрія Солунського. Готуємося, вчимо колядку і заколядуємо прямо у церкві. Так ми зможемо привітати усіх з Різдвом Христовим.
– Попід хати обов’язково діти ходять колядувати, – розповідає директорка Зеленьківського будинку культури Ганна Караульна. – Хустки бабусині одягають, колядують групами чи по одному. Колядки розказують різні: і сучасні, і колишні, яких навчають їх бабусі. Буває, такі колядки звучать, яких я ще й не чула. У нас гарно проходять Меланки, багато груп ходять, наряджаються: беруть у клубі українські костюми, щоби в усіх були.
Також, за словами жінки, у селі традиційно організовують різдвяні посиденьки «Берегині»: співають щедрівки, колядки, розповідають, як святкувати раніше. Минулого року не збиралися, цього року планують. Збиратимуться якщо не в будинку культури, то вдома у однієї з учасниць цього колективу.
Отець Андрій із Лоташевого каже, що у селі діти будуть ходити й колядувати. Колядників тут осіб до 40-ка буде. Раніше, як пояснює священник, діток зібрати було куди легше. Вони ходили до недільної школи. І Козу водили – усе було. Нині ж діти їздять навчатися у сусіднє село Криві Коліна: «До 17-ї вони тільки повертаються автобусом. Приїжджають стомлені, а ще ж уроки робити треба. Але я думаю, все налагодиться», – каже отець Андрій.
Цікаве дійство зможуть побачити ті, до кого завітає театральна студія із Кривих Колін «L-Pozitive», якою успішно керує Людмила Якименко.
– Підемо і до церкви. Почнемо з Тального, Кривих Колін, а потім куди діти побажають, – каже Людмила Анатоліївна. – Готуємо невелику програму. Ми прищеплюємо дітям любов до культури, традицій. Ми не повинні забувати традицій наших пращурів. Будемо колядувати: готуємо Зірку, «Вертеп», пастухи будуть. Діти зможуть зайти до хати, побажати добра і миру. Переконана, що вони отримають задоволення.
Також керівниця студії розповіла, що участь у коляді братиме не весь колектив. Справжньою його родзинкою стане колядка під живі звуки баяна, буде й тамбурин.
Ольга ОСІЯНЕНКО
