Як громада села на Тальнівщині шість років тому збудувала свій храм ПЦУ

Понад сімдесят років мешканці Зеленькова, що на Тальнівщині, не мали власної церкви й збиралися на молитву у звичайному кінозалі. Та шість років тому справдилася їхня давня мрія: над краєм піднявся величний храм Преображення Господнього ПЦУ в традиціях козацького бароко. Посталий завдяки спільній праці та вірі, він став справжнім теплим осередком духовності й підтримки для всіх земляків.

Прадавні корені й видатні постаті

Розташований за п’ятнадцять кілометрів на південний захід від Тального, Зеленьків має багатовіковий літопис. Його благодатні землі пам’ятають ще давні цивілізації: археологи виявили тут поселення трипільської культури, епохи пізньої бронзи та черняхівської доби.

Офіційна ж історія села сягає кінця XVII століття. Воно розвивалося вкупі з Тальнівським усім краєм, проходячи крізь усі радісні й трагічні сторінки. У роки Другої світової війни 367 зеленьківців пішли на фронт і майже половина з них не повернулася додому. За радянських часів тут вирувало господарське життя: працював потужний колгосп, діяли власний цегельний завод, лікарня й будинок культури.

Зеленьківська земля подарувала Україні чимало гідних синів. Найвідоміший серед них Олександр Загродський (народився у 1889 році) –  видатний військовий діяч, генерал-полковник Армії УНР, командир славетної Волинської дивізії та учасник Першого Зимового походу, який назавжди вписав ім’я рідного села в історію українського державотворення.

Шлях до омріяної святині

Понад сімдесят років зеленьківці чекали на повноцінний дім Божий. Практичний етап втілення цієї мрії розпочався восени 2017 року, коли митрополит Черкаський і Чигиринський ПЦУ Іоан освятив хрест та ділянку під майбутнє будівництво. Уже за рік будівельники заклали фундамент і звели перші цегляні яруси, а згодом поруч постала окрема дзвіниця.

Будівництво стало можливим завдяки меценату Володимирові Мовчану та його родині. Цей дім Божий був уже четвертим, який він подарував Тальнівському краєві. За визначний внесок у розбудову духовного життя митрополит Іоан відзначив Володимира й Лілію Мовчанів високими церковними нагородами. «Щиро дякуємо Володимиру Петровичу за цей безцінний дарунок. Завдяки його підтримці жителі села мають змогу відвідувати власний храм, молитися та знаходити тут духовну опору й душевний спокій», – з теплотою й удячністю говорять зеленьківці.

Організаційними ж питаннями на місці опікувалися тогочасна сільська голова Валентина Деркач і почесний житель села Віктор Сокуренко. До благоустрою щиро долучилися й самі жителі: чоловіки допомагали на будівельному майданчику, а місцеві активісти висаджували квіти, чепурили подвір’я й облаштовували інтер’єр.

Урочисте освячення новозбудованого храму на честь Преображення Господнього відбулося в серпні 2020 року. Митрополит Іоан у співслужінні з місцевим духовенством провів першу Божественну літургію, благословивши жителів села на молитовне життя.

Тут відпочиває душа

Сьогодні храм Преображення Господнього належить до Черкаської єпархії ПЦУ. Духовну опіку парафіян здійснює настоятель отець Володимир Нирко, який також проводить пастирське служіння у сусідніх селах Майданецьке та Вишнопіль.

Для жителів Зеленькова святиня стала справжнім тихим прихистком, де панують спокій і затишок. У цих стінах легко віднайти душевну гармонію, залишивши всі щоденні тривоги й турботи за порогом. Ошатний храм об’єднав навколо себе людей різного віку, даруючи відчуття єдності, теплоти і взаємної підтримки.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію

Читайте нас також в Telegram!