«Я з дитинства мріяла стати вчителькою»: майбутня педагогиня з Тального розповіла, чому так любить свою професію

Анна Вороненко, жителька Тального на Черкащині, навчається на третьому курсі історичного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Її дитяча мрія – стати вчителькою. Дівчина розповіла, що з дитинства любила гратися «в школу»: навчала ляльок, придумувала цікаві предмети, мріяла про справжню шкільну дошку в дитячій кімнаті. Після закінчення школи навіть особливо не задумувалася над вибором свого фаху: подала документи в педагогічний виш.

З 1 вересня 2023 року Анна Вороненко проходить практику в Майданецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. Директорка школи Таміла Зелінська схвально відгукується про практикантку:

–Ми всі радіємо цій дитині, бо зараз так мало молоді ступає на вчительську стежку. Аня досконало вивчає ази професії, любить дітей, уміє з ними спілкуватися. Вважає, що вчительська праця ніколи не перетвориться на шаблон, якщо вчитель володіє фантазією й творчими здібностями. Тому я впевнена, що Анна Ігорівна Вороненко в майбутньому стане талановитим учителем, який, за словами американського психіатра Томаса Саса, володітиме максимальним авторитетом і мінімальною владою.

Студентка народилася в місті Тальне, у школі навчалась із задоволенням. З усіх шкільних предметів найбільше любила історію й правознавство. Закінчуючи 11 клас, не уявляла, як житиме без школи.

–Мені хочеться вчити й вчитися! Люблю відкривати для себе щось нове, поповнюю свої знання й ділюся ними з учнями, – каже Анна. – Учительство – це нелегкий шлях, але  прагну досягти мети, тому постійно самовдосконалююся.

Із журналістами газети «Новий дзвін» дівчина поділилася своїми дитячими спогадами, поглядами на життя.

–Маленькою хотіла бути схожою на Тіну Кароль, потім подорослішала, почала шукати себе й зрозуміла, що кожна людина – особистість, – каже вона. – Ми шукаємо ідеалів в книгах і фільмах, у співаках, акторах, політиках, інших відомих людях, а виявляється, що взірці живуть поряд з нами.

Щоб купити якусь річ або показати батькам готовність до дорослого життя, багато дітей і підлітків мріють про власні кошти.

–Перші свої гроші я заробила, збираючи з бабусею полуницю, – сміється Анна Вороненко. – То така була радість!

Американська письменниця Шаста Нельсон вважає, що неможливо підтримувати стосунки з кожним своїм другом. Життєві обставини змінюються, і в житті з’являються нові люди. Не кожна дружба триватиме вічно. Анна розповідає, що в дитинстві з товаришкою гралася «в школу». У підлітковому віці дружила з однокласницею Машею, але, закінчивши школу, кожна пішла своєю стежиною. Зараз дівчата не спілкуються.

Своїм успіхом Анна Вороненко завдячує мамі, коханому хлопцеві, які підтримують її, усіх викладачам, які діляться знаннями й досвідом.

–Я безмежно вдячна Тамілі Володимирівні Зелінській, учителям Майданецької школи за людяність, професійність та щирість! Вони стали для мене справжніми друзями й наставниками.

Наприкінці розмови дівчина найбільшу подяку висловлює ЗСУ:

–Дорогі наші захисники і захисниці, низький вам уклін і подяка за кожен новий день! Нехай вас оберігає Господь Бог, а янголи-охоронці підказують безпечний шлях в цій темряві війни! Здоров’я вам міцного, сил і незламності.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА