«Мрію боротися за справедливість»: історія студентки з Тального, яка навчається у Львівській політехніці

19-річна Анна Накопюк із Тального – студентка третього курсу юридичного факультету Львівської політехніки. Сьогодні вона впевнено будує свій шлях у правовій сфері, мріє про справедливість і ділиться досвідом, який допоміг їй подолати страхи та знайти натхнення у студентському житті.
Вибір, що змінив усе
Коли настав час обирати університет, Анна зізнається – рішення було непростим. Вона розглядала різні міста: Київ, Львів, але серцем обрала саме Львів.
«Мені припало до душі це місто. Я спілкувалася зі студентами, читала відгуки, вивчала програми навчання. Львівська політехніка привабила не лише високим рівнем підготовки, а й практичним підходом – тут вчать мислити, аналізувати, приймати рішення. А ще є багато можливостей: стажування, практики, програми за кордоном. Я хочу не просто відсидіти пари, а мати перспективи для розвитку».
Перший крок у нове життя
Переїзд до Львова став для Анни символом дорослішання.
«Було страшно, – усміхається дівчина. – Я розуміла, що віддаляюся від дому, рідних, що тепер усе доведеться вирішувати самій. Але це був новий етап – я відчула, що починаю власне життя».
Студентський Львів, каже Анна, це не лише старовинні вулиці й аромат кави. Це атмосфера свободи, творчості й людей, які прагнуть змінювати світ.
«Найбільше мене надихають люди. Тут усі різні, але кожен розвивається, має цілі. Це мотивує. У політехніці є простір для самовираження – від навчальних проєктів до студентських ініціатив. Тут ти ростеш як особистість і поступово знаходиш своє місце».
Юридичний шлях і натхнення від сім’ї
Анна обрала спеціальність юриста не випадково – вона з дитинства бачила, як важлива ця професія.
«Мій тато – поліцейський. Я часто чула розповіді про роботу правоохоронців, про справедливість і закон. Це сформувало моє бачення: юрист – це не просто професія, це можливість захищати людей і допомагати у складних ситуаціях».
Найяскравіший момент навчання – реальне судове засідання, на яке викладач повів студентів.
«Ми бачили, як юрист відстоював права людини. Я зрозуміла, що ця професія – не лише про параграфи, а про долі. І тоді я відчула: я на своєму місці».
Мотивація і підтримка
Як і всі студенти, Анна має моменти втоми, коли навантаження здається надто великим. Її секрет – родина.
«Коли важко, я дзвоню бабусі й дідусю або приїжджаю до них. Їхня підтримка допомагає зібратися з думками. Вони завжди кажуть: «Ми в тебе віримо». І я розумію, що не маю права здаватися. Іноді просто потрібно вийти з друзями, прогулятися і сили повертаються».
Погляд у майбутнє
Після закінчення університету Анна бачить себе у правовій чи правоохоронній сфері.
«Мене цікавить криміналістика. Хочу допомагати розкривати складні справи, аналізувати докази, боротися за справедливість. Мрію стати фахівцем, на якого можна покластися».
А собі-першокурсниці вона б сказала:
«Не бійся. Навчання це не лише про оцінки, а про шлях, який робить тебе сильнішою».
До речі, вже зовсім скоро – 17 листопада ми відзначатимемо Міжнародний день студента.
Саме з цієї нагоди ми підготували серію матеріалів про наших талановитих студентів, які надихають своїми історіями.
Бажаємо всім студентам легких сесій, нових відкриттів, яскравих емоцій і віри у свої сили. Хай кожен день буде кроком до великої мрії.
Анна ДРАГУН

