Вісті Черкащини Вшанування пам`яті Мирослава Мицика у Тальнівському музеї історії
16 серпня в Тальнівському музеї історії вшанували пам’ять відомого фольклориста, поета, прозаїка, журналіста з Вишнополя Мирослава Мицика (1939-1965), який прожив коротке, але яскраве життя. За свої 25 років зробив неоціненний внесок в українську культурну спадщину. Зібрані ним матеріали становлять інтерес як цікаве джерело етнокультури Черкаського краю. Ще 10-річним почав записувати зразки усної народної творчості й друкувати в академічних збірках. Це безпрецедентний факт в історії світової фольклористики.
«Мирослав Мицик зібрав 900 народних пісень, близько 100 казок, легенд, переказів, 2500 прислів`їв та приказок, 450 загадок, 56 усмішок, 30 скоромовок, 20 народних прикмет і прогнозів погоди тощо», – писав дослідник його творчості Микола Дмитренко.
Від батька Федора Мицика журналіста, письменника, відповідального секретаря центральних українських газет успадкували письменницький талант не тільки Мирослав, а і його брат і сестра Вадим та Людмила.
Працівники музею провели титанічну працю у зібранні матеріалу, який був представлений на виставці музейної літературної вітальні «Життя – горіння».
Директор музею Світлана Проценко, головний зберігач фондів Оксана Шинковенко, старший науковий співробітник музею Ольга Приходько цікаво й хвилююче розповіли про Мирослава Федоровича. Потім про нього згадали родина та друзі: дружина й донька Вадима Мицика – Ангеліна Сергіївна та Ярослава, дядько Микола Мицик з дружиною, подруга Любов Подолян.
Також на заході були присутні начальник відділу культури Любов Безталанна, Наталія Руснак – дослідниця творчості, Віктор Антошко – директор Тальянківського агротехнічного фахового коледжу, Людмила Нестругіна – відмінник народної освіти та інші.
Під час зустрічі також згадали Вадима Мицика, зачинателя музейної справи на Тальнівщині, який, виконуючи Заповіт брата, підготував до друку й видав поезії, спогади, щоденник, автобіографію Мирослава Федоровича.
– У 1992 році Вадим Мицик опублікував збірочку поезії Мирослава «Пахощі землі». Родина хотіла знайти меценатів, щоб її перевидати й залишити неоціненний спадок нащадкам, – сказала Світлана Проценко.
У кінці свята всіх присутніх пригостили духмяним короваєм, дружині та дочці Вадима Мицика вручили квіти, а родині й запрошеним гостям подарували на згадку про зустріч ангелочки, закуплені коштом міської ради.
–Такі зібрання потрібні, бо вони згуртовують людей, дарують прекрасні й незабутні хвилини спілкування з цвітом нації. Ми повинні знати свою історію, народну творчість і національні традиції, – підсумувала Людмила Нестругіна.
Марія БІРЧЕНКО
