Військова тактика, медицина, зброя: як діти відпочивали у патріотичному таборі «Сокіл» на Тальнівщині
У нашій громаді удванадцяте запрацював військово-патріотичний табір «Сокіл». Це стало можливим завдяки активісту Петру Шандибі, Тальнівським спілкам ветеранів АТО/ОСС та Афганістану, ГО «Гайдамаки». Міська рада виділила кошти, які організатори спрямовують на забезпечення належного харчування й інших важливих речей, необхідних для відпочивальників.
Таборували тиждень: від 15 до 21 липня. Щоб здобути певні навички, украй необхідні в умовах війни, на берег Гірського Тікича з’їхалося 59 дітей віком від 10 до 16 років не лише з Тальнівщини, а й з Києва й Умані. Їх навчають військової тактики й медицини, рукопашному бою та поводженню зі зброєю.
У «Соколі» діти ні на хвилину не залишаються без нагляду. Піднімаються о 7-й годині ранку. Далі – зарядка, підняття Державного прапора, виконання гімну України, сніданок, заняття з медичної підготовки та військовий вишкіл. Таборяни заготовляють дрова, куховарять, прибирають. Зготовлена на вогнищі їжа особлива смачна: борщ, вівсянка зі згущеним молоком, гречана каша з тушениною, вареники з чорницею та сиром, политі сметанкою. Зі слів дітвори, у четвер Олег Андрійович Сноз приготував великий казан смачнющого плову зі свіжим м’ясом.
Під наглядом дорослих дівчатка й хлопчики купаються на спеціально облаштованому місці. Увечері Державний стяг опускають і співають гімн. Таборяни лягають спати о 23-й годині. На ніч охороняти безпеку залишаються вартові й один з командирів. Усього їх п’ятеро: Олег Сноз, Петро Шандиба, Юрій Рябий та Юлія й Анна – інструкторки з Умані.
«Побратимство – одна з цінностей нашого табору. Ми навчаємо своїх соколят підтримувати один одного в скруті й завжди думати про побратима, як про себе, – каже Петро Шандиба. – Щорічний табірний збір не лише осередок підготовки майбутніх захисників України, а й морально-психологічної релаксації наших ветеранів, які спілкуються з юнню».
«Сокіл» – це вдале рішення, щоб школярі могли поспілкуватися з однолітками, провели тиждень канікул цікаво й насичено. Батьки стверджують, що 450 гривень, півлітрова банка м’ясної тушенини, кілограм картоплі й дві морквини – то ніщо в порівнянні із захопливим відпочинком їхніх дітей. Важлива деталь: кожен приїздить з власним наметом.
«Спочатку мені було трохи дивно й боязко. Хотілося навіть утекти додому, – ділиться своїми враженнями одна з таборянок. – Однак прагнення подолати побутові незручності й навчитись необхідним у житті речам перемогло. Я із задоволенням проходжу курс табірного збору, знайшла нових друзів і чудових наставників. Наступного року обов’язково повернуся сюди».
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА