Відома українська дитяча письменниця провела у Тальному надихаючий семінар для матусь

Людмила Дробина – автор ідеї і текстів «Історії Люсі Робін», автор і сценарист радіо- й телепередач, вистав, дитячих програм, засновниця жіночого християнського клубу «Ти прекрасна», займається благодійними проєктами для дітей та проводить навчальні й надихаючі семінари для батьків про те, як будувати здорові та міцні стосунки в сім’ї. Тому у всій серії книг від Люсі Робін багато про любов, добро, щедрість, сімейні цінності, про те, як важливо слухатися батьків, уміти цінувати себе та ближніх, про дружбу, вірність, наполегливість тощо. Книжки написані двома мовами: українською та англійською, гарно ілюстровані, тому з ними приємно проводити час. «Ці повчальні історії допоможуть виховати добрих, емоційно здорових дітей, соціально значущих і підготовлених до реалій життя», – каже авторка.
Письменниця живе у Львові, разом із чоловіком Дмитром виховує сина Марка, який часто стає героєм її історій.
26 липня Людмила Дробина провела неймовірний семінар для батьків у Тальному під назвою «Будуймо стосунки з дітьми у радості», на якому побували ми та поспілкувалися з нею. Про що розмовляли, далі.
– Як взагалі почали писати? Чому саме для дітей?
– У мене тато придумував пісні, тому, мабуть, від нього передався цей хист, від Бога – талант. В дитинстві я спочатку писала вірші, брала участь в конкурсах. В студентські роки волонтерила у недільній школі «Планета Дітей» у Києві. Вони займалися тим, що проводили для дітей різні спеціальні програми виховного характеру, які доносили, що не потрібно палити, треба слухатися батьків, поважати чужу думку й тому подібне. Саме тоді я побачила, як діти мислять, які в них проблеми, труднощі, як вони пояснюють якісь речі. Тому почала писати невеличкі повчальні історії.
Чому саме діти? Хтось хоче допомагати багатодітним мамам, хтось – бабусям і дідусям, залежним чи ще комусь – до чого серце особливо небайдуже. Мені Бог вклав любов до дітей.


– Звідки взявся псевдонім Люсі Робін?
– Псевдонім ми придумали разом з чоловіком. Хотіли такий, щоб одразу захоплював. Вирішили так: я – Людмила, інколи мене називають Люся – зробили Люсі, прізвище – Дробина, забрала першу і останню букви і вийшло Робин. Так з’явилася на світ Люсі Робін.
– Яка головна мотивація у всіх письменників або Ваша особисто?
– Моя мотивація – посіяти у дітей щось добре, хороше, а батькам допомогти виховати не просто розумну дитину, а й яка вміє поважати, пробачати, любити інших. Зараз велику увагу батьки приділяють навчанню дітей: англійська з малечку, математика, танці, пісні, що завгодно, а про такі прості речі згадують вкрай рідко. А взагалі мотивація у письменників – це ділитися тим, що в них є в середині.
– Звідки Ви черпаєте ідеї для нових історій?
– Все з життя. Я працюю з дітьми, тому часто бачу їхні проблеми, поведінку, реакцію на ту чи іншу ситуацію. Бог дав мені талант – помічати проблему і знати, як її можна вирішити. Я знаю, що мої поради правильні, бо орієнтуюся на християнські моральні цінності, тобто – як про це говорить Біблія, слово Боже.


– Чому дитячим письменникам корисно зустрічатися з дітьми та батьками? Що особисто Ви берете з таких зустрічей?
– В мене є різнопланові зустрічі. Такі зустрічі спонукають дітей читати, дають можливість побачити письменника, поспілкуватися з ним, задати якісь питання. З одного боку, це надихає дітей, а з іншого – письменника, бо він може почути своїх читачів, відповісти на їхні запитання або одразу, або в наступних своїх творах.
– На семінарі Ви презентували нову книгу від Люсі Робін «Казки на ніч». Розкажіть, будь ласка, трішки про неї.
– Нова книга – дуже чудова. В цих казках є історії, або ситуації, в які діти інколи потрапляють, тому, читаючи, можуть впізнати себе. Цікаво, що після кожної казки є «Поміркуй» – це спонукає теж обдумувати, розмірковувати, бо важливо, щоб діти не просто знали правильні відповіді, а вміли їх пояснити. У книжці 13 казок і неймовірні ілюстрації до них. Хотіла б відзначити художника, який їх оформляв – це Арсен Джанік’ян, дуже талановита, відкрита, щира людина. Він є лауреатом премії Лесі Українки – це найвища премія, яку художник може отримати в Україні. Коли він читав ці історії, то переживав за кожного героя, тому малюнки – від серця.


– Що побажаєте читачам?
– Хочу побажати здоров’я, особливо в наш час. Оскільки я письменник – більше читати, але вибирати, що читаєш. Ще хочу побажати – мріяти, бо мрії спонукають нас розширювати свої можливості.
Всього найкращого, Божого благословення і побільше всміхатися.

Катерина КІХТЕНКО

01.08.2021 09:00
Переглядів: 661
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.