Ваша думка - Вісті Черкащини

Ваша думка

Фото тематичне

Згідно наказу МОН України №1571 від 29.12.2020 року «Про затвердження форм документів про вищу освіту (наукові ступені) та додатка до них, зразка академічної довідки», випускникам українських ВНЗ більше не видаватимуться дипломи з відзнакою. Про це йдеться в інтернет-мережі.  Думки з цього приводу – далі:

– Як такого, червоного диплома не буде, так. Але буде введений пункт в додатку до нього, у якому писатимуться додаткові відмітки та відомості про студента. Щодо того, що буде вказуватися в цьому пункті, згодом дасть роз’яснення Міністерство освіти. Звичайно, червоний диплом якщо матеріальної винагороди зразу і не приносить, проте показує навчальним закладам чи вже роботодавцям, якщо людина прийшла після університету, те, що та людина має більший багаж знань, ніж його конкуренти по працевлаштуванню.

Андрій Андрющенко, директор Тальнівського будівельно-економічного коледжу

– У мене самого звичайний диплом. А в закладі працює 3 лікаря і 14 медичних сестер, які мають червоні дипломи. Як на мене, диплом значення не має, головне – аби був кваліфікований фахівець. Ви ж розумієте, у нашій справі на першому місці не диплом, а практика. Лікар, скільки б він не працював, все життя вчиться. Тим більше, у нас є випробувальний термін: якщо фахівець нам не підходить, ми прощаємося. Тому я за відміну червоних дипломів.

Олег Солодько, головний лікар КНП «Тальнівська багатопрофільна лікарня

– Як як директор школи вважаю, що мають бути як золоті та срібні медалі в школі, так і червоні дипломи у вишах. В іншому випадку, у дітей не буде мотивації вчитися. Коли я приймаю на роботу, я звертаю увагу на диплом, на те, як дитина вчилася. Візьмемо свіжий приклад: нещодавно у нас у школі проходила практику з психології Таня Грабевник. Вона у ЧНУ йде на червоний диплом, це вона й підтверджує своєю роботою. Чого таку дитину не відзначити, а дати однаковий диплом з тим, що купив його за гроші. Вона дійсно старанна, розумна, наполеглива. Це однаково, що «двіюшник», якого увесь час тягнули в школі, отримає однаковий атестат з тим, хто гарно навчався. У нас в колективі небагато вчителів з червоним дипломом. У мене самої на одну 4 було більше, і я не дотягнула на червоний диплом.

Ольга Голота, директорка Тальнівського НВК«ЗОШ №1-гімназія»

– В мене нема червоних дипломів. Ніколи мені їх мати й не хотілося. Просто вчилася і все. Не скажу, що мені в чомусь гірше від тих, хто закінчив виш із відзнакою. Думаю, щастя не в цьому. Хоча з іншого боку, якщо людині справді легко даються знання, чому б не дати їй диплом з відзнакою?

Оксана, м. Тальне

– В мене – не червоний диплом. Працюю з тими, в кого він є. Привілеїв, на жаль, в наш час немає з ним – зарплатня однакова. Посади на вибір теж пропонували однакові. Нас, як тих, хто вчився на держзамовленні, направляли на роботу всіх однаково. Єдине, що дивились на середній бал. Те, що це скасували, – чудово, адже часто-густо за червоний диплом просто платити треба було більше (хабар давати). Тож майбутнім студентам в цьому питанні буде простіше.

Алла, с. Соколівочка

– Ще один доказ того, що державі розумні не потрібні, на них навіть шкода червоної фарби на папірець. Я сама особисто закінчила у свій час інститут з червоний дипломом. Не тому, що мала це за ціль, просто мені легко давалося навчання. Коли прийшла влаштовуватися на роботу, це була міська школа, мені сказали, що немає місць, а коли почули, що у мене диплом з відзнакою – місце знайшлося. Щоправда, не зовсім за фахом, та через декілька місяців я мала повну ставку з мого предмету і отримувала шалене задоволення від роботи. Але життя непередбачуване. Улюблену роботу довелося залишити. На інших моїх роботах диплом запитували, та колір його особливої цікавості не викликав. Тому, як мотивація, червоний диплом, має бути. А з іншого боку, платять не за диплом, а за твої вміння і компетенції.

Софія, м. Тальне

– Маю два дипломи з відзнакою. Школу теж закінчила з медаллю. Отримувати червоні дипломи було приємно. Зараз все це на полиці пилюкою припадає. Чи вплинули вони на щось? Не думаю. Допомогли отримати хорошу роботу, скоріше, практичні навички, а цьому, на жаль, майже не вчать.

Тетяна, м. Тальне

– Це за совітів приділяли багато уваги медалістам і червоним дипломам. Тепер це фактично в минулому. Фахівців цінують за професіоналізм, а не за отримані теоретичні знання. Адже можна багато знати, бути «живою енциклопедією», але не вміти застосувати свій інтелектуальний багаж. Поміж червонодипломників, до речі, таких багато. Вони накопичують знання, але не завжди вміють їх використати у житті чи роботі. Для мене особисто червоний диплом мало значить. Головне, яка ти людина, фахівець.

Ігор, Єрки.

– Не знаю, як хто, а я горджуся своїм червоним дипломом. Так, він мало допоміг мені у працевлаштуванні. Я навіть працюю не за фахом. Але я отримала серйозні фундаментальні знання, які розширили мій кругозір. Можливо я суб’єктивна, але мені шкода тих однокурсників, які ледве закінчили інститут на трійки. Їм були надані широкі можливості, а вони й на половину ними не скористалися. Сумно.

Лідія, Катеринопіль.

– Пам’ятаєте класика: «Аероплани й усе довершенство техніки – до чого це, коли люди одне другому в вічі не дивляться? Не хватайте озлоблених у тюрми; вони самі собі тюрма. Університети, музеї й бібіліотеки не дадуть того, що можуть дати карі, сірі, блакитні…» Ми занадто «загралися» в розвиток інтелекту. Майже зовсім забули, занехаяли душу. До чого ті червоні дипломи, якщо людина, наприклад, гнила? Якби я набирав собі штат співробітників, то звертав би особливу увагу на моральні якості, а потім уже на все інше.

Василь, Катеринопільська ОТГ.

28.01.2021 11:40
Переглядів: 308
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.