В планах адміністраторки одного із сіл Тальнівщини реалізувати проєкт будівництва центрального парку

Надія Антонівна Чубань 28 років безперервно працювала секретарем сільської ради в Романівці, що на Тальнівщині. Вперше її обрали на цю посаду у 27-річному віці, після декретної відпустки. Спочатку було нелегко, тож молода секретарка завжди дивувалася витримці деяких старших колег: як можна віддати цій роботі 20-25 років? Зараз же сама належить до когорти найдосвідченіших секретарів Тальнівщини. Надія Антонівна – людина небайдужа, активна. Односельці добре знають і поважають її, тож підтримали, коли жінка вирішила працювати спеціалістом адміністативних послуг у селі.
Довідка: народилась 22 липня 1969 року в селі Тенівка, Жашківського району, Черкаської області. В 1986 році вступила в Уманський сільськогосподарський інститут на економічний факультет. Після закінчення навчального закладу, разом з чоловіком приїхали жити в Романівку. До декретної відпустки працювала в бухгалтерії. В 1993 році прийшла в сільську раду на посаду землевпорядника, а згодом була обрана секретарем. З лютого цього року обіймала посаду адміністратора в селі на договірних умовах, а з 21 липня її затвердили на постійній основі.
Нинішня посада Надії Антонівни – дуже відповідальна для неї. Село хоч і не дуже велике порівняно з іншими, проте зареєстровано в ньому 650 осіб. Фактично тут проживає менше, але кожному треба надати адміністративну допомогу.
– Щодня до мене звертається багато людей: то довідку якусь, то субсидію оформити, то по земельних питаннях, то просто за порадою і добрим словом. Хто не може прийти, той телефонує, мій номер телефону знають усі односельці. Люди в селі дуже добре до мене ставляться, підтримують, допомагають, – розповідає Надія Антонівна.
Пані Надія в постійних клопотах. Не цурається і фізичної праці: разом з усіма прибирає село, дбаючи про його благоустрій. Розповідає, що в Романівці один працівник по благоустрою, проте за цей час, що вона працює адміністратором, встигли впорядкувати парк, побілити бордюри, дерева, пофарбувати стелу, викосити бур’яни, розчистити біля старого приміщення дитячого садочка, окультурити церкву: розчистити від гілля, побілити, прибрати, висадити квіти. І все це завдяки допомозі небайдужих жителів села, які збирались на толоки, покидаючи свої домашні справи, місцевому сільгоспвиробнику, який надавав транспорт, працівників та все необхідне, а також, на даний час реорганізованому, КП «Темп», який забезпечував технікою.
– Дуже вдячна всім, хто допомагає і не залишається осторонь. З початком осені знову з’явилось багато роботи, але з такою підтримкою ми неодмінно справимось, – каже адміністраторка.
Навіть трохи поспілкувавшись з Надією Антонівною, відчуваєш: вона дійсно креативна, ініціативна, фонтанує ідеями. Їх вона прагне направити в практичне русло, тож активно долучається до всього нового.
– В наших планах – втілити в життя проєкт будівництва центрального парку із зоною відпочинку. Ще сільською радою була розроблена технічна документація на земельну ділянку розміром 90 соток. Це дуже гарний проєкт, який, на жаль, поки не реалізували, бо треба великі кошти. Сільська рада планувала попасти в Програму регіонального розвитку, щоб хоча б частково профінансували з держбюджету, але не встигла. Дана проєктна документація передана в міську раду, надіємось, що цей план колись звершиться і до нас таки дійде черга. Наше село знаходиться по дорозі на Буки, куди їздять відпочивати туристи і часто зупиняються біля наших торгових точок, аби відпочити, випити кави. Було б добре, якби в нас все було облагороджено, зроблені дороги. Так, ми б могли розвивати зелений туризм, відповідно і всі б інші села розвивались.
Звичайно, як і в кожному селі, у Романівці проблем вистачає. Надія Антонівна розповідає, що хоч і зробили нові водогони, проте люди скаржаться на брудну каламутну воду з кранів. Крім того, виникає багато питань з її обліком.
– Треба зробити якісь аналізи, реконструкції, можливо, поставити нормальні фільтри. Люди нарікають також на облік води, часто телефонують в КП «Водоканал», звертаються за допомогою, але поки що проблема не вирішена. Надіємось, що все потихеньку налагодиться, – розповідає. – Також є ще проблема із автобусною зупинкою, там треба зробити поточний ремонт. Обіцяють, що КП «Тальне – Сервіс» зробить. Словом, в селі є проблемні питання, для вирішення яких потрібні кошти.
Попри нелегку роботу, незапланований хід подій, Надія Чубань зізнається, що дуже любить свою роботу саме тому, що вона пов’язана з людьми.
– Робота мені подобається, рахуйте, я тут майже пів життя. Хоч і багато нового для мене на цій посаді, але працівники ЦНАПу, спеціалісти управління соціального захисту завжди ідуть назустріч та постійно взаємодіють із віддаленими адміністраторами по селах: навчають нових стандартів, пояснюють, що робити у певних ситуаціях. Це дуже допомагає, адже система змінюється, відповідно, потрібно завжди бути в курсі справ, щоб правильно інформувати людей на місці.

Катерина КІХТЕНКО