«В дорозі бувало всяке»: далекобійник із Тального розповів про тонкощі своєї професії

Щорічно в Україні відзначається свято тих, хто не уявляє свого життя без машини – будь-то автолюбитель або професійний водій. В 2023 році День автомобіліста припадає на 29 жовтня. 22-річний Артем Пархоменко родом із Умані, однак нині мешкає у Тальному  Він уже 2 роки працює далекобійником. Про цю професію хлопець мріяв ще з дитинства.

Вперше сів за кермо легкового автомобіля Артем у досить ранньому віці, йому було 7 років. Кермуванню юного автомобіліста вчив дідусь. В 16 років  він уже спробував кермувати фурою.

– Нині у мене є два причіпа. Одним у сезон я перевожу зерно, іншим – тентованим, різні матеріали або навіть продукти, – розповідає Артем.

За словами Пархоменка, за час своєї роботи далекобійником він об’їхав близько 70% усієї території України, а також відвідав Румунію, Болгарію та Угорщину. Найдовший маршрут Артема складав 1500 км в один бік, його він долав три тижні.

– Романтика роботи далекобійника проявляється саме у дальніх поїздках, коли ти можеш бачити різні місця та краєвиди. Однак, особливо у довгих маршрутах, працювати треба виважено та дотримуватися правил, щоб не перевтомлюватися за кермом і не засинати. В дорозі бувало всяке – спускали колеса, прорізали, бувало і лопались. Пропадали габарити на причепі. Буває таке, що вантаж якось зсунеться, тоді його потрібно вирівнювати, – каже хлопець.

Як і в будь-якій професії, у далекобійників є і свої труднощі. Як розповідає Пархоменко, буває і таке, що вивантаження у порту потрібно чекати більше тижня, а в самій дорозі, звичайно ж, не вистачає побутових речей, таких як душ та нормальна домашня їжа. Крім того, у цьому році Артем одружився, тому в рейсах тепер найбільше сумує за коханою дружиною. Тому іноді, щоб не сумувати, маршрути вони долають разом.

Дружина Артема Варвара говорить, що хоч через роботу чоловіка його часто немає вдома, вони завжди знаходять можливість побачитись. Іноді – десь проїздом, іноді – в поїздки вирушають разом.

– З Артемом ми уже відвідали багато місць. І це такі міста, і села, про які не кожен українець знає. Ночуємо ми завжди в автомобілі, у ньому є два спальних місця, але ми лягаємо на одному. Замість телевізора у нас є планшет. У фурі є холодильник, а там завжди є щось смачненьке. Я зв’язала плед, тому ночами не холодно. Якщо десь доводиться стояти довго, тоді в хід йдуть настільні ігри та інші розваги.

У сім’ї Пархоменків також є маленький песик Шелдон, який долає маршрути разом із Артемом та Варварою.

– Ми привчили його до поїздок ще змалку, і тепер він слухняно себе поводить. Більшість часу він просто спить, а коли ми зупиняємось, то вигулюємо його. Я знаю, що Артему легше їздити кудись, коли ми разом і я відчуваю, що таким чином підтримую його, – каже дружина.

Тая КАЯФЮК