Вісті Черкащини 
У Тальному відкрили артвиставку «Світло. Тиша. Надія»
Війна привчає нас до гучних звуків і різких контрастів. Ми звикли вимірювати життя фронтовими зведеннями й децибелами сирен. Проте справжня міцність тилу часто виявляється не в гаслах, а здатности зберігати внутрішню тишу. 19 січня в Центрі культурних послуг Тальнівської міської ради відкрилася артвиставка, що стала спробою віднайти точку опори там, де, здавалося б, панує суцільна непевність.
Коли ми говоримо про мистецтво під час великої війни, ми насправді маємо на увазі терапію. Це не спроба втекти від реальности, а спосіб її опанувати. Тальнівська громада презентувала експозицію, назва якої – «Світло. Тиша. Надія» – звучить як маніфест притомности. Виставка триватиме до 6 лютого, ставши своєрідним коридором між темрявою зими та передчуттям весни.
Про тонкі налаштування цієї експозиції та внутрішню кухню творчости ми поспілкувалися з методисткою декоративно-ужиткового мистецтва Мариною Поліщук. Саме вона стала нашим провідником у світі образів. Фахівчиня переконана: сьогодні неможливо виокремити одну «головну» роботу. У кожному експонаті пульсує тиша. Не та, що означає порожнечу, а інша, що свідчить про глибоке зосередження.
Анатомія творчости
Мистецтво під час кризи рідко буває швидким. Це завжди процес визрівання. Марина Поліщук акцентує на тому, що за кожним об’єктом стоїть конкретний етап життя автора. Деякі твори народжувалися в моменти найгостріших внутрішніх переживань, стаючи формою переспрямування болю в естетику.
«Кожна робота створювалася в певний момент життя автора, – зазначає пані Марина. – Деякі народжувалися в часи внутрішніх переживань, роздумів, тиші. Це не швидкі твори — вони визрівали поступово. У них багато особистого, але водночас кожен відвідувач може знайти в них щось близьке собі».
Особливий емоційний шлейф залишають дитячі роботи. У світі дорослих надія часто межує з розрахунком, проте у дітей вона позбавлена різких акцентів. Їхнє світло м’яке, воно не б’є в очі, а обережно огортає. Це простір, де хочеться перебувати без зайвих роздумів, фіксуючи стан захищеності.
Номінації як грані досвіду
Виставка структурована за чотирма напрямками, кожен з яких апелює до різних органів чуття та рівнів сприйняття.
В образотворчому мистецтві глядачів магнетизує картина Володимира Гавриша «Місяць над Торцем». Тут сюжет капітулює перед настроєм. Колір і світло стають мовою, якою автор описує стан прифронтового спокою. Не менш виразною є «Сніжна» Ївги Лютневської – робота, що змушує вслухатися в автономний «голос душі».
Декоративно-ужиткове мистецтво цьогоріч виглядає як літопис боротьби та ніжності. Вишиті роботи Лариси Давиденко, де поруч постають ангел і солдат, ілюструють нашу спільну віру в справедливість. Водночас інсталяції з воску тієї ж авторки та вироби з мила Мирослави Капиніс повертають нас до ідеї домашнього затишку й тактильної гармонії.
Незвичною для багатьох стала номінація «Дум». Це територія живого слова, де текст перестає бути набором літер на папері. Як стверджує Марина Поліщук, «це дуже жива й глибока номінація. Тут важливі не лише слова, а й голос, пауза, емоція. Саме наживо ці твори розкриваються повністю».
А в сегменті текстів її «найбільше торкають прості, але дуже глибокі рядки про тишу, очікування, надію. Вони ніби відкривають внутрішній діалог із собою». Особливо запам’ятовується рядок з вірша Ірини Степанець: «Поки ти серцем до життя стоїш, майбутнє йде назустріч – і росте».
Вибір за вами: Цифровий вимір виставки
Якби довелося обирати лише три точки для обов’язкового перегляду, Марина Поліщук радить такий маршрут:
–картину «Місяць над Торцем», щоб відчути загальний настрій виставки;
–роботу «Сніжна» Ївги Лютневської, щоб почути голос душі;
–фотографію Юлії Галабурди як можливість остаточно зупинити біг часу. .
Разом вони найповніше передають ідею виставки «Світло. Тиша. Надія»
З 26 січня виставка перейшла у фазу інтерактивної взаємодії. Тепер кожен може стати цензором і меценатом водночас, віддавши свій голос за тих, чия творчість торкнулася серця найбільше. Роботи представлені у 4 номінаціях, і ваш голос – найкраща форма підтримки для наших митців.
Долучайтеся до онлайн-голосування за посиланнями.
Роботи представлені у 4 номінаціях, і для кожної створено окрему Google-форму.
–Декоративно-ужиткове мистецтво
👉
https://forms.gle/wa3kgPsAsaSRxNcJ9
–Фотографія
👉
https://forms.gle/yFMZUJz6D7HXK9CM7
–Образотворче мистецтво
👉
https://forms.gle/NAqGVRMsQngFDSYU8
–Тексти / літературна творчість
👉
https://forms.gle/drBwYjjQ2eXJGNDE7
Як проголосувати?
–Перейдіть за посиланням
–Оберіть учасника, якого підтримуєте
Кожен голос важливий і є підтримкою для наших талановитих митців!
Післяслово
Виставка в Тальному доводить: поки ми здатні бачити відтінки світла в сутінках і розрізняти сенси в тиші, то залишаємося суб’єктами власної історії. Надія – не емоція. Це дисципліна. І сьогодні мешканці громади демонструють її на найвищому рівні.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
