Вісті Черкащини У Тальному налагодили пошиття бандажних бинтів
Не раз доводилося чути, шо у добрих справах і Господь допомагає. Цього разу довелося пересвідчитися особисто.
Ідея шити ізраїльський бандаж – дуже необхідну для військових кровоспинну пов’язку, прийшла в голову Руслану Даценку з Тального на Черкащині, тому самому любителю 3D-принтерів, що виготовляє монокуляри. Після консультації з військовим лікарем, якого теж, до речі, звати Руслан, вирішили налагодити процес. Адже нічого складного в тому немає: на еластичний бинт нашивається марлева пов’язка і прикріплюються аплікатор для тиску на рану та кріплення. В оригіналі пов’язка просякнута спеціальною кровоспинною речовиною. На жаль, це зробити в домашніх умовах нереально. Все решта нам під силу. Аплікатори та кріплення тальнівець друкує на своїх 3D-принтерах у власній квартирі. Щоправда, самих принтерів замало, аби запустити повноцінний процес.
Постало питання фінансів. Його вирішити допоміг тальнівський підприємець Володимир Мовчан, який з самого початку війни надає велику допомогу військовим, тероборонівцям, волонтерам. Побачивши процес друкування пластикових деталей до монокулярів, запитав, що на ньому ще можна друкувати. Руслан поділився ідеєю виготовлення ізраїльських бандажів. Володимир Петрович зголосився стати спонсором. Крім того, що дав гроші на купівлю двох принтерів, також профінансував закупівлю матеріалу на першу партію бандажів – 370 штук.
Потім треба було закупити необхідний матеріал. Дефіцитом виявся еластичний бинт. Нам його поставляли з Одеси, яка періодично обстрілюється, і бізнес там практично звернув діяльність. До речі, підприємця, у якого купували бинти, також звати Руслан.
А тим часом, треба було знайти людину в Миколаєві, яка змогла б доставити куплений принтер у відділення Нової пошти. На допомогу прийшов племінник нашої колеги, що перебував у цей час у місті. Тобто обставини складалися таким чином, щоб найскоріше почати шити цю необхідну річ.
Швачки та кравці, готові безкоштовно виконати роботу, з’явилися самі собою. У кожного з нас є знайома кравчиня: попросили – ніхто не відмовив. Наразі залучили до роботи більше десяти майстринь: Ларису Бобошко, Ольгу Стемківську, Людмилу Турченюк з Тального, Тамару Бабій з Майданецького, Олену Коренко з Соколівочки, Олену Будякову із Здобутку, майстринь зі швейного ательє «Тальнівчанка». Юрій Борисович Онойченко, не кравець, але має вдома швейну машинку, зголосився теж шити. За пару днів першу сотню бинтів було пошито.
Наступний етап – пакування. Оскільки ізраїльський бандаж – це стерильна пов’язка, то пакування має бути вакуумне. Для цього необхідна спеціальна машинка та пакети. В однієї колеги, на щастя, вакууматор був в ужитку. Отож, в п’ятницю ми змогли запакувати перші бандажі і відправити їх нашим захисникам. Дуже хочеться, аби вони пролежали в них в аптечці і не знадобилися. Нехай наші славні захисники й захисниці всі до єдиного повертаються додому живими і здоровими!
– Поки шила, я так плакала, що не можу передати. Я ж розумію, як ці бинти будуть наші діти застосовувати. Боже, бережи Україну, бережи її славних синів і дочок, – каже пенсіонерка Тамара Бабій з Майданецького, яка одна з перших пошила десять бандажів.
Не можемо не подякувати і нашим безвідмовним Василю Бабію, Валерію Тарнавському та Борису Онойченку за допомогу в організації процесу. Особливе спасибі Станіславу Волощуку, сертифікованому парамедику, одному із засновників ГО Військово-патріотичний клуб «Гайдамаки», який і протестував перший пошитий нами бандаж.
– Хорошу справу робите. Такий бандаж – багатофункціональний і може використовуватися як польова, так і компресійна пов’язка, він легко фіксується на будь-якій частині тіла. Зараз на нього великий попит, – зазначив Волощук.
Ліна ЯЛОВСЬКА
Читайте також: До Дня вишиванки в Єрківській громаді відбудеться благодійна фотосесія
