Вісті Черкащини Стародавня ікона, рушники, вишиванки, картини: як у одній із Тальнівських шкіл бережуть історію нашого краю
У Тальнівській санаторній школі на Черкащині з 2017 року працює краєзнавчо-етнографічний музей. Керує ним Лариса Іванівна Шишкова, учитель образотворчого мистецтва та мистецтва. Кіра Сошинська, учениця 6 класу, у 2022-2023 н. р. брала участь у Всеукраїнському конкурсі екскурсоводів музеїв закладів освіти «Край, у якому я живу», де посіла третє місце.
Інтерактивність – родзинка музею. Відвідувачі мають змогу не лише роздивлятися експозицію візуально, а й вільно фотографуватися з експонатами та відчути історію на дотик. Фонди постійно поповнюються, у тому числі й благодійниками.
–У музеї створено 9 експозицій, – розповідає Лариса Іванівна. – «Український рушник», «Вишита сорочка», «Берегиня вроди – хустка», «Народні ремесла: гончарство і ткацтво», «Предмети стародавнього побутового вжитку і знаряддя праці», «Берегиня роду – українська хата», «Український національний костюм», «Творчість художників Тальнівщини», «Літературна творчість Тальнівщини».
Найоригінальніші експонати музею – ікона Христа Спасителя (1885 року), весільна сорочка (1898 року), діжка для прання (1900 року), стародавні вишиті рушники (1900-1921 років).
–Рушник – це не просто хатня річ, а символ нашої гостинності й доброзичливості, чистоти почуттів, глибини любові до дітей, відданості коханому, міцності сімейних стосунків, – розповідає Кіра. – Експозиція налічує 60 рушників за їх практичним та естетичним призначенням.
Експозиція «Вишита сорочка» розповідає про те, як українці шанобливо ставилися до одягу. Білу вишиту сорочку одягали на свято або в неділю – це було обов’язкове правило для всіх. На кожен день її гаптували просто й скромно. Святкова сорочка вишивалася набагато ретельніше, а весільна – була предметом особливої уваги.
–Колекція нашого музею, – розказує екскурсовод, – нараховує 17 сорочок. Серед них – весільні, святкові, буденні та нічні.
У музеї зібрано 25 хусток різного призначення: святкові, буденні, величезні хустки-опиначки з товстих шерстяних ниток рябого типу забарвлення, які накидають поверх легеньких хусток.
–Хустка – один із найголовніших уборів українських жінок, – оповідає Кіра. – А скільки чудових традицій та обрядів пов’язано з нею! У кожній родині, де проживала дівчина, у розмальованій скрині обов’язково лежали хустки. Їх дбайливо оберігали, хизувалися перед гостями й сусідами, обов’язково примовляючи: «Я не панна, а господиня, у мене хусток повна скриня!»
Експозиція «Народні ремесла: гончарство і ткацтво» знайомить відвідувачів з традиціями виготовлення та використанням предметів господарського вжитку. У музеї зібрано 70 екземплярів глиняних іграшок, виготовлених у 1940-1990 роках.
–Полив’яні вироби слугували людині вірою й правдою, – розповідає дівчинка. – У давнину люди також не обходилися без оберегів із глиняних іграшок. Прядінням і ткацтвом споконвіку займалися жінки, дівчата й підлітки. Ткацький верстат був у кожній селянській оселі. У нашому музеї знаходяться його елемент, нитки, з яких виготовляють тканину, сама матерія і вироби, виготовлені з неї.
Експозиція «Предмети стародавнього побутового вжитку і знаряддя праці» викликає особливий інтерес у відвідувачів музею. Тут знаходиться 46 одиниць старовинних предметів: ночви, діжка для прання, коромисла, ціпи, серпи, маслобійка, ступа, мірка для зерна, різноманітний посуд.
–Експозиція «Берегиня роду – українська хата» створена за усіма особливостями облаштування української оселі, – розповідає Кіра. – Піч, мисник з набором стародавнього посуду, лава, скриня, ліжко з колисочкою, домотканий килим та покривала.
В експозиції «Український національний костюм» акцентована увага на вивченні національного вбрання Тальнівщини, яке демонструє макет дівчини-українки.
В експозиції «Літературна творчість Тальнівщини» зібрано художні твори та літературні дослідження наших земляків: Василя Доманицького, Вадима Мицика, Олега Сошинського, Оксани Лущевської, Олега Шатайла, Валентина Гордєєва.
–Справжньою окрасою нашого музею, – каже Кіра, – є експозиція «Творчість художників Тальнівщини». Тут розміщено роботи художників-аматорів нашої громади: Інни Войцехівської, Олександра Криволапа, Анатолія Соляра, Ольги Гончарук, Володимира Нікітіна, Федора Нагнибіди. Вони мали талант та велику любов до художньої творчості.
Віртуальну екскурсію Кіра Сошинська закінчує такими словами: «Ми пишаємося своїми земляками. Їхні мудрість, працьовитість і талант – великий приклад для нас. Наш музей – це своєрідний місток, що єднає покоління. Ми продовжуємо пізнавати літописні сторінки рідного краю, черпати вічну мудрість наших предків».
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
Читайте також: Як чиновник Звенигородської військової адміністрації править службу у московській церкві
