Вісті Черкащини «Спасибі, що не забувають!»: як вітали зі святом підопічних з Тальнівського терцентру
Щороку, традиційно, напередодні Міжнародного дня людей похилого віку (відзначається 1 жовтня), підприємець з Кривих Колін Володимир Петрович Мовчан передає підопічним Тальнівського терцентру гостинці. 29-го вересня усі 45 жильців, які проживають у центрі, отримали персональні пакунки (у кожному – різноманітні цукерки, вафлі, печиво, свіжоспечені пиріжки) – їх вручили кожному в руки.
Щойно зайшли до приміщення терцентру, на диванчику побачили бабцю Женю, у хустинці та з ціпком. Працівники центру кажуть, сама жінка з Рубіжного. «Дякую за гостинці, за те, що приїхали», – каже жінка, посміхається, бере пакунок.
Разом з працівницями терцентру заходимо в кожну кімнату. Люди кажуть, гостям завжди раді, а що приїдуть та ще й з гостинцями – це, кажуть, справжній сюрприз.
– Хочу встати, – говорить одна з підопічних бабця Таня, коли заходимо до її кімнати. Їй допомагають підвестися та сісти на ліжку: «Це все мені? – дивується та дякує.
Вже в іншій кімнаті чуємо й інші запитання, люди переживають, чи усім вистачить. Їх заспокоюють, кажуть, що солоденького стане на всіх.
Ледь стримуємо сльози, коли старенька незряча бабусенька намацує у пакеті свіжі пиріжечки – вони з капустою та з солодкою начинкою. Це найперше, чим хочеться їй посмакувати, як, власне, і іншим підопічним терцентру. Випічка тут просто нарозхват.
Заходимо і до чоловіків.
– О, це дуже добре, що пиріжки. Звичайно, спасибі, – каже один із них.
– Дякую, – додає інший, Сергій. – Спасибі, що не забувають.
Та найбільше вразила нас реакція вже немолодого чоловіка Васі. Він майже не говорить, але його емоції видають обличчя та очі: скільки в них радості! Який же він щасливий: обіймається та дякує за гостинці.
Заходимо до кінозалу. На диванчиках сидять кілька людей. Кожному вручають пакет з солодощами. Усі гуртом дякують: «Передайте Володимиру Петровичу від нас спасибі, – кажуть. – Хай Бог дає йому здоров’ячка».
Зрештою, обійшовши усі кімнати терцентру, виходимо надвір. Працівниці кажуть: «Он де наші дівчата гуляють». На лавці бачимо дві бабусі. Одна з них, Віра Микитівна, з Майданецького, увесь вік провчителювала. Тож її привітали одразу з двома святами. Обом вручили гостинці.
– Володимире Петровичу, щиро дякуємо за те, що піклуєтеся про нас, стареньких, які прожили, працювали, а тепер осталися самотніми і знайшли притулок у цьому домі, – каже Віра Микитівна. – Спасибі вам, не забувайте нас. Будьте здоровенькі Ви, Ваша сім’я. Хай життя дає Вам здоров’я – міцного, щастя – рясного, успіхів без ліку і доброго, довгого, мирного, тихого, овіяного Божою благодаттю віку. Всього Вам найкращого, – каже жінка.
Слова вдячності передають і працівниці терцентру: «Від усього колективу дякуємо Володимиру Петровичу. Ваша увага надзвичайно цінна для кожного нашого підопічного. Дякуємо молоді, яка привезла і роздала кожному в руки ці пакунки. Дай, Боже, усім здоров’я, бо робите дуже добру справу», – кажуть вони.
Хай у серці кожного з нас ніколи не згасає вогник добра. Часто, щоб поділитися ним, не треба мати багато. Пам’ятаймо: навіть найменший гарний вчинок повертається сторицею. Дай, Боже!
Ольга ОСІЯНЕНКО
Читайте також: Чому до приходу нової влади на Тальнівщині учасники бойових дій не могли отримати землю роками?
