Вісті Черкащини Сім’я на Тальнівщині більше 40 років розводить кролів
Подружжя Папченків проживає у Мошурові на Тальнівщині з 1980-го року. Весь вік Віра Петрівна пропрацювала у ветеринарній галузі. І зараз люди звертаються до неї, як кому треба кабанчиків «почистити». А от її чоловік Анатолій Анатолійович за професією агроном, 13 років віддав роботі за фахом у колгоспі. Потім 20 років був держслужбовцем: 15 з них – у сільраді, решту – у міській раді у Тальному.
З 1980-х років Папченки тримають у господарстві кролів. А це немало-небагато – понад 40 років. Зараз мають вуханів з пів сотні. Цими тваринками, як розповідає господар, він захоплюється з дитинства.
– Кролики, виноград і полуниця – це моя стихія, – каже чоловік. – Чогось вони мені подобаються. І потім, як кажуть, живеш у селі – треба й господарство мати. Є, що люди корови тримають. Ми теж держали, ще бички, свині. А кролики – вони невибагливі, спокійні, не кричать. їсти їм даю усе, що тільки росте кругом хати і на городі – усі бур’яни проходять через клітки, крім лободи, прілого та з росою. В зимовий період годую сіном – в основному люцерною, а як попаде трохи пирійки, то це не страшно – на користь. І зерно даємо: ячмінь, пшеницю, кукурудзу змішую і даю по мірі поїдання, щоб не розкидали, бо й лишнього його ж немає. Наливаю воду. Буряк даємо, якщо є. Приберіг його і моркви, пообрізав, то даю зараз малим кроликам, яким місяць-півтора. Треба їм і грубого корму, гіллячкового. Пообрізав яблуні, абрикоси, то гілочки кролям у клітки кладу. Або з вишняків чи сливників, які ростуть по межі.
Анатолій Анатолійович каже, раніше клітки робив дерев’яні, з матеріалу, який трапиться під руку. Зараз кролів розводить більше у металевих «будиночках», їх розмістив надворі. «І сніг, буває, туди задуває, і дощ, бува, забризкує, – каже чоловік. – Це не страшно. А можна зробити і накриття, буде ще й краще».
Папченки розводять кролів різних порід. Кажуть, є серед них і «метелики» – білі, поцяцьковані чорними плямками, і руді, каліфорнійські, білі та сірі велетні та інші. Притримуватися «чистоти» порід, як пояснюють, – то справа для селекціонерів та на виставку, а от якщо вирощувати на м’ясо, то краще породи схрещувати. Тоді і виводки більші, і потомство має кращий імунітет, і росте гарно – через пів року кролі вже готові до забою. У науковому світі це явище вміщується в одне слово – гетерозис. Анатолій Анатолійович розповідає, кілька років тримав чистокровного фландра – сірого велетня з довгими вухами і солідною вагою. Купили. Але чомусь до душі він чоловікові не припав:
– Дуже важко ці кролі піддаються паруванню, – розповідає Папченко. – Якщо приведе кролиця, то 2-є, 3-є кроленят, найбільше – 4-ро. Піддаються хворобам легко. А після них і інші кролі починають хворіти. Програвся з цим кролем я пару років, але не скажу, що цей час пройшов даремно. Кров змішалася – і це на краще, ще й зараз бачу прояви.
Анатолій Анатолійович каже, кролі схильні до 4-х основних хвороб, переважно інфекційних: «Найперша – геморагічна, – пояснює він. – Нервово-паралітичної дії. Дивишся: звечора все нормально, а на ранок кволеньке, а тоді тільки запищало, як струна витягнулося і пропало. Від цієї хвороби ми робимо щеплення раз на рік. Купляємо українську вакцину, вона коштує 45-60 гривень за 10 доз. Наступна – міксоматоз. Це страшна хвороба. Заразна. Якщо появилася, то чекай падіжу. Очі спочатку червоніють, вавки появляються, пухне ніс, вуха, ті ж очі. І не пропадає тварина, і дивитись на неї боляче. Хворіють кролі і на коксидіоз – надуваються, як барабан. Це або прілого з’їло, або буряну з росою. Бува, пропадають ні з того, ні з сього», – каже він.
Яку б живність у господарстві не тримати, тут згадується давнє: «Не держи статку, не буде упадку». Чоловік каже, попри прикрі ситуації, у справі не розчаровується: «Практично 2-3 роки, вгору дивитися, з болячками затишшя», – мовить, аби не наврочити.
До речі, м’ясо кролів завжди вважалося дієтичним. Споживати його у їжу медики рекомендують і дітям, і дорослим. Хто знає, що Папченки вирощують кролів, приїжджають, аби придбати корисний для здоров’я продукт. Самі ж господарі кажуть, що м’ясо кролів смачніше, ніж куряче.
Добре і те, що у Тальному, за словами подружжя, приймають кролячі шкурки.
– Колись брали поштучно: заготконтора займалася, сортували їх, ціни були різні. Зараз їх скупляють оптом, по 140 грн. за кіло: приніс мішок, кинули на ваги, порахували. В Тальному є щонайменше 5 точок, де можна здати шкурки. На базарі їх щоп’ятниці та неділі приймають люди, які купують в людей кабакові зернята, – пояснює Анатолій Анатолійович.
Папченки мають багатенько онуків. Не натішаться, коли ті приїжджають до них у гості, коли беруться допомагати по господарству, граються з довговухими малими пухнастиками.
Ольга ОСІЯНЕНКО
