Вісті Черкащини Що наобіцяв жителям Тальнівської громади міський голова
В перший день зими, рівно на першу річницю свого головування, очільник Тальнівської громади Василь Сідько провів брифінг для журналістів місцевих ЗМІ, аби відповісти на їхні питання, що стосуються різних сфер життя громади. Щоб підбити підсумки річного керівництва Сідька, ми вирішили проаналізувати його передвиборчі обіцянки, які так гарно описані в агітці за 2020 рік. Тоді, як не новачок у політиці, а з досвідом роботи у місцевому самоврядуванні (був депутатом двох скликань, в.о. міського голови), «посвячений» у тонкощі управління, Василь Петрович говорив багато, та чи хоч частину цих обіцянок він встиг виконати за рік? Інформаційний бюлетень ми взяли з собою на брифінг, аби наші запитання не здалися безпідставними і мали докази. І, крім цього, нагадати головному посадовцю про деякі його обіцянки виборцям, які й досі не виконані.
Перше, що цікавило, – це налагодження системного збору і вивезення сміття, а також якісна система водопостачання, так як за рік ситуація не змінилась. Питання стихійних сміттєзвалищ досі стоїть досить гостро і чим далі, тим стає серйознішим, а постійні пориви водогону, особливо в мікрорайонах автостанції та масиву Перемога, вже, м’яко кажучи, набридли тамтешнім жителям. В районі щебзаводу взагалі немає питної вони, люди протягом багатьох років отримують її від водонапірної станції ТОВ «Тальнівський щебеневий завод», яка придатна лише для технічних потреб.
– Пориви зв’язані з тим, що у нас хаотично побудовані водогони. Є таке поняття як гідравліка, труби повинні мати відповідний діаметр, тому немає балансу тиску води, – каже Василь Петрович. – Планується 100% встановлення лічильників по багатоквартирних будинках. Працюємо над тим, щоб перейти на постійне постачання води. Для цього міською радою виділено десь 700-800 тис. гривень на диспетчеризацію, на обладнання, яке автоматично подаватиме воду населенню. До цієї техніки ми зможемо підключити всі 69 свердловин нашої громади. А жителі щебзаводу до мене не зверталися, їм зручно так, бо вода від підприємства дешевша.
Проте, під час спілкування з жителями цього мікрорайону, вони стверджували, що їм так зовсім не зручно, оскільки питну воду їм доводиться купувати або ж возити від родичів. Знову чуємо ще одну обіцянку міського голови: «Там є свердловина, ми візьмемо її на баланс, подивимося, яка там вода і будемо постачати». Ну що ж, будемо чекати. Але поки Василь Сідько чіткої відповіді відносно цього питання так і не дав.
З приводу налагодження системного збору і вивезення сміття міський голова відповів так: «Буде два кластера по збору сміття: уманський та звенигородський.
В кожному з них буде по дві сортувальні лінії. Є бачення, що ця сміттєпереробна лінія буде в нашій громаді, бо, згідно загального плану, в нас є територія. Знаю, що ситуація з «Комунальником» наразі не зовсім здорова, тому ми задумуємось над тим, щоб всю роботу взяти на себе, тож в планах придбати відповідний автомобіль. Недавно купили 56 контейнерів для сортування сміття на суму 400 тис. гривень за гроші обласних депутатів Скіченка і Підгорного. Плануємо закупити 1000 контейнерів для приватного сектору. Будуть зроблені контейнерні майданчики».
Такі ж плани ми читали в передвиборчій агітці, але до справи так поки і не дійшло. Плани – це добре, але краще, якби вони реалізовувались. Тут можна згадати, як ексголова колишнього району Валентина Любомська та ексочільник райдержадміністрації Василь Клименко теж вели розмови про будівництво сміттєпереробного заводу та чи не щомісяця їздили переймати досвід в сусідні області. Гроші прокатали – завод не збудували. Є побоювання, що історія повториться, бо наразі голова Василь Сідько та його заступник Олександр Маринченко поки на стадії «планів і переймання досвіду».
І, до речі, відносно контейнерів, про які згадав Василь Петрович: на сесії Тальнівської міської ради 30 червня, коли приймалось рішення щодо змін до бюджету, було чітко вказано, що на здійснення природоохоронних заходів, а саме: забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів (придбання контейнерів) кошти у сумі 400 тисяч гривень було виділено з обласного бюджету. Тобто це державні кошти, а не особисті вище вказаних обласних депутатів.
Також журналісти запитали про опалювальний сезон та чи існують альтернативні види палива в громаді. Міський голова каже, що всі приміщення на Тальнівщині опалюються, але різними видами палива: газом, електрикою, дровами.
– Як на мене, оптимальний варіант – щепа, тільки треба подумати, як її зберігати, бо дрова, як і газ, теж зростають в ціні. В планах на майбутнє – перевести всю громаду на такий альтернативний вид палива. Щоб мінімізувати витрати, ми змушені об’єднувати в одному приміщенні деякі підрозділи на селах. Наприклад, культуру і освіту, у деяких ФАПах працюють адміністратори, – коментує Сідько.
Але чомусь вивчати досвід по використанню щепи міський голова взявся лише восени, коли йшли рясні дощі, деревина намокла і на носі мав стартувати опалювальний сезон.
Не оминули питання щодо розвитку економіки: звідки громада бере і буде брати гроші для наповнення бюджету. Василь Петрович дав очікувану відповідь: «Найбільше надходжень від сільгоспвиробників, є з ними співпраця», але від яких саме не сказав. Тобто, як і раніше, найбільше бюджет буде наповнюватись завдяки підприємцям. Проте є на Тальнівщині господарники, які зареєстрували свій бізнес десь у Києві, відповідно податки йдуть теж туди. Навели приклад Української протеїнової компанії в Майданецькому, однак по реакції міського голови було видно, що він вперше про неї чує, тому був не готовий відповісти. Також згадали про робочі місця, які Василь Петрович обіцяв створити, якщо його оберуть головою, але натомість в громаді за рік не з’явилося жодного нового робочого місця, а рівень безробіття навпаки зріс. Очільник громади пояснює це тим, що йде тотальний відтік людей за кордон через низьку зарплату на місці.
Запитали і про дороги. Василь Петрович каже, що планують ремонтувати державну дорогу територіального значення Т-2415 в напрямку Новоархангельська, яка проходить через Майданецьке, а також Мошурівський напрямок (Т-2411). Розробляється проєкт на капітальний ремонт вулиць Соборна і Гагаріна в Тальному. Проте стовідсоткового підтвердження, що всі ці дороги все ж відремонтують, не було.
Ще поцікавились в міського голови, що означає його фраза, яка надрукована в передвиборчій агітці, – «влада має бути невидимою». Для жителів громади влада дійсно невидима, бо вони більше звертаються в редакцію, аби вирішити якісь проблеми, і на це є різні причини: або звертались в міську раду, але безрезультатно, або не бачать сенсу цього робити, бо втратили надію, що їм допоможуть тощо. Для журналістів влада теж невидима, оскільки заступник міського голови може собі дозволити виключити телефон на пів запитання. У цьому влада невидима?
– Я маю на увазі, що влада не повинна піаритися, а повинна робити свою роботу без фото. Люди самі побачать і розберуться, що у нас робиться. На рахунок працівників, розумію, що є помилки, але хто нічого не робить, той не помиляється. Загальна кількість задач виконується вчасно і професійно. А відносно того, що ви нам телефонуєте, то взагалі має бути письмове звернення, – відповідає міський голова.
Тут порадимо прочитати Закон України «Про доступ до публічної інформації», де вказано, що запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
PS: «Обіцяв Бог дати, тільки велів підождати», наступний рік попереду, отож почекаємо і обов’язково перевіримо, чи будуть виконані нові обіцянки міського голови.
Марина КАМІНСЬКА
