Вісті Черкащини Рятувальниця та Чемпіонка України: як дівчина із Тальнівщини поєднує службу та спорт
Світлана Марусенко із Поташі на Тальнівщині неодноразово ставала призеркою та чемпіонкою України зі штовхання ядра. 7 лютого вона здобула чергову бронзову нагороду у Києві на Кубку України.
Світлана працює в Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України. Представляє дівчина Черкаську обласну школу вищої спортивної майстерності та спортивне товариство «Динамо» та є стипендіатом Національного олімпійського комітету в Черкаській області.
– Займатися штовханням ядра я почала, можна сказати, випадково. Раніше в нашому районі проводилися спортивні ігри «Котигорошко», оскільки я була доволі активною, мене ставили на різні змагання і одного разу я потрапила на штовхання ядра, – згадує Світлана.
Професійно ж займатися цим видом спорту Марусенко почала вже вступивши до Корсунь-Шевченківського педагогічного коледжу. Там здібну дівчину помітив викладач фізкультури та познайомив її із майбутнім тренером Сергієм Лисенком.
– Займатися бігом чи стрибками у моєму віці вже було пізно, а от штовхання ядра – більш дорослий вид спорту, тому ми зробили ставку на нього. І в мене почало виходити. Спочатку я займала призові місця на обласних змаганнях, потім це вже були Чемпіонати України. Ось так поступово я і розвивалася, – каже вона.
Для того, щоб мати такі успіхи на спортивному поприщі, Світлані доводиться посилено працювати. Вона має 5 або і більше тренувань на тиждень, при чому поєднує це із роботою. Раніше дівчина уже встигла і сама побути в ролі тренера. У педагогічному коледжі вона працювала викладачем фізкультури та методики викладання. Також паралельно була тренером із легкої атлетики.
Нині ж Світлана Марусенко – на службі ДСНС України. Каже, що пожежна безпека – була їй цікавою завжди. Тим паче, фізична підготовка для рятувальника – невід’ємна складова професійної діяльності. Тут у нагоді теж стала спортивна кар’єра дівчини.
– Звичайно фізична підготовка рятувальників – це складно. Коли ти, наприклад, біжиш у спеціальному одязі, важкому взутті із обладнанням, але штовхання ядра зробило мене сильною та витривалою, – говорить вона.
Психологічно дівчина теж стійка, її батько нині боронить Україну від ворога. На Захист Батьківщини він став із перших днів повномасштабного вторгнення. Світлана зізнається, що морально іноді важко, однак її сім’я вірить у краще та сподівається на якнайшвидшу Перемогу.
Сама ж розуміє, що її служба є критично важливою для України і говорить, в разі чого – готова робити все необхідне заради своєї країни. Однак нині, заклад в якому вона працює спрямований саме на підготовку та навчання нових спеціалістів.
– Я вважаю ДСНС – героїчною службою і мені важливо бути причетною до того, що роблять наші спеціалісти. Напевне, саме тим, наскільки ця професія корисна та важлива – вона мене і приваблює.
Світлана Марусенко нині поєднує і спорт, і роботу. Амбіції у неї є в обох сферах своєї діяльності, та поки що загадувати наперед вона не хоче. «Буде, як має бути» – каже вона.
Тая АГАВЕРДІЄВА
