Вісті Черкащини 
П’ять тисяч на ЗСУ за вечір: як у Тальному англійську вчать під настільні ігри, а замість лекцій – колядують
Оксана Підгайна змінила Канів на Тальне, прихопивши із собою драйв активістки. Тепер вона перетворює молодіжний простір на вулик підліткових ідей. З молоддю грає в настільні ігри, дискутує на англомовних книжкових клубах і допомагає школярам зрозуміти справжні бажання. У Тальнівський молодіжний центр «Юність» вони залюбки приходять на заняття, не бояться помилятися й точно знають: за один вечір можна зібрати п’ять тисяч на ЗСУ. Якщо маєш круту ідею – її почують.
З Канева до Тального: як власна цікавість стала квитком у професію
Творчість завжди була її стихією, проте саме робота з молоддю перетворила хобі на покликання. До переїзду Оксана Підгайна довгий час жила в Каневі, де стала завсідницею місцевого молодіжного простору. Там вона була активною учасницею всіх подій, потроху набивала руку й навчилася створювати особливу атмосферу. Цей досвід став фундаментом, коли з’явилася вакансія методистки з роботи з молоддю в Тальнівському ЦКП.
Сьогодні Оксану найбільше драйвить енергія підлітків та їхня сміливість експериментувати. Вона зізнається: отримує колосальне задоволення, коли бачить, як у молодих людей «запалюються очі». Це стається тоді, коли вони відчувають підтримку, а їхні навіть найбільш неймовірні ідеї нарешті чують. Коли дитячі очі горять азартом, а неймовірні ідеї стають справами, фахівчиня розуміє: вона на своєму місці
Англійська, настільні ігри й пошук себе: чим живе молодіжний простір
Будні Оксани Підгайної – постійний рух: від розробки вікторин до створення афіш у соцмережах. Її робота далека від паперової рутини, адже головне завдання – утримати інтерес молоді. Методистка координує все: від драйвових вечірок до клубів за інтересами, де кожен є активним учасником, а не мовчазним слухачем.
Найбільше відвідувачі полюбляють творчі майстерки, затишні кіновечори й настільні ігри. Це той час, коли за невимушеним спілкуванням народжується довіра. Окремий хіт простору – англомовний книжковий клуб, де мову практикують без шкільного напруження. Тематичні вечори до свят лише додають азарту, перетворюючи центр на місце, де підлітків справді чекають.
Саме сміливість дітей експериментувати сьогодні є головним драйвером для Оксани. Вона зізнається: отримує колосальне задоволення, коли бачить, як у них «запалюються очі». Це стається тоді, коли дитячі ідеї нарешті підхоплюють, а замість критики дають простір для втілення.
Секретна зброя – гнучкість: як почути мовчунів
У роботі Оксани Підгайної не буває все гладко: діти різні, і в кожного свій характер. Залучити нових відвідувачів та втримати їхню увагу – завдання із зірочкою, адже вчорашні цікавинки сьогодні стають підліткам нудними. Проте фахівчиня має власну зброю проти застою – готовність змінюватися щомиті.
Вона впевнена: найкраще оновлюють програму самі учасники, коли пропонують щось своє. Оксані залишається лише вчасно підхопити іскру. Саме такий підхід допомагає будувати справжню довіру, а не її імітацію. Для дівчини фахівець її сфери – це коктейль із комунікабельності, креативу й безмежного терпіння. Уміння чути потреби дітей у складних ситуаціях вона вважає значно важливішим за будь-які сухі інструкції чи плани.
Як молодь Тальнівщини за вечір зібрала п’ять тисяч для війська
Найбільша гордість Оксани Підгайної – минуле Різдво. Вона написала сценарій, колега Юлія Москаленко взяла на себе репетиції, а місцеві таланти миттєво відгукнулися на заклик. Разом вони створили мінівертеп, який став для громади значно більшим, ніж святкова вистава.
Команда вийшла на вулиці міста, щоб ділитися теплом, а натомість отримала щиру підтримку земляків. Результат вразив усіх: за один вечір колядники зібрали п’ять тисяч гривень. Ці кошти передали на потреби військових, долучившись до великого збору. Для Оксани цей вечір підтвердив: спільна творчість здатна на справжні дива, коли свято поєднується з доброю справою.
Вихід за межі кабінету: чому молодіжні осередки потрібні селу
Наша співрозмовниця переконана: молодіжна активність не повинна обмежуватися стінами міського центру. Її нова ідея – виїхати в села громади та створити там живі осередки. План дієвий: залучати молодь через інтерактив, командні квести й творчі завдання. Це шанс для сільських підлітків отримати безпечне місце для спілкування та розвитку поряд із домом.
Такі осередки тримаються не на коштовних ремонтах чи меблях, а дарують дітям відчуття потрібності. Оксана вірить: саме в ігрових форматах народжуються лідери, які згодом самі організовуватимуть власні події. Вона закликає тих, хто ще вагається: не бійтеся озвучувати свої задуми й утілювати їх життя. Тут знайдеться місце для кожного – від фанатів настільних ігор до майбутніх майстрів, адже енергія молоді перетворює звичайну громаду на згуртовану родину.
Післяслово
Оксана Підгайна й надалі руйнуватиме стереотипи про «нудну культуру», доводячи власною справою: методист – це людина, яка вміє розпалити вогонь у серцях інших. Її історія – приклад того, як один щирий порив об’єднує громаду, збирає кошти на допомогу захисникам і дає дітям головне – віру у власні сили та впевненість, що їхні ідеї мають значення.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
