Продукти метаболізму та картини з натури: чим славляться громадські вбиральні у Тальному

Минулого року приблизно в цей же час громадські вбиральні у центрі Тального приводили у порядок. На сторінці громади у Фейсбук навіть розміщували інформацію про те, у якій із них і коли відбуватиметься ремонт та якими можна користуватися, аби жителям та гостям міста не довелося бігти й шукати, де справити нужду. Ремонти зробили за старою модою: де треба, вчепили двері (саме вони, мабуть, стали якимось особливим фетишем для любителів позбиткуватися, адже неодноразово були відірвані «з м’ясом» та сперті на нужник Співочого поля, не один раз було їм непереливки і біля Будинку культури), побілили… Не йшлося про підведення води, вже не кажучи про якісь модернові нюанси типу обкласти плиточкою, пошпаклювати і осучаснити «до не можу» – перетворити на оазу чистоти, порядку і приємних ароматів. Однак, як показала практика, навіть такий неглобальний ремонт вбиралень минулого року обійшовся громаді у кругленьку суму – 75760 грн. витратило тодішнє підприємство КП «Ритуал»» на туалет в районі «Арго» (з них 49995 грн. – тільки на асфальт), біля Будинку культури ремонт обійшовся виконкому у 6335 грн.. Та це не свербить деяким жителям (чи то, може, й гостям) під коліном, адже стіни тальнівських «парфумерних заводів» давно «прикрасив» оригінальними зображеннями з натури якийсь живописець-інкогніто.

До речі, Наталія Шпичак, начальник управління фінансів, економічного розвитку та інвестицій Тальнівської міськради, навіть ці цифри змогла озвучити тільки через кілька днів після нашого до неї дзвінка. Та йдемо далі. Цікаво, що для своїх вишуканих картин горе-художник обрав стіни з торця. Видно, щоб не дуже заважали його творчості випадкові перехожі. Його почерк відчувається і в зображеннях не тільки на білих «полотнах» вбиралень, а й на міських зупинках, можуть побачити їх і ті, хто рухається мостом у сторону вул. Вокзальної. Цікаво, що до своєї творчої роботи цей митець залучає, мабуть, каліграфа, адже зайдіть за туалет, що якраз в районі «Цукерочки»: там чітко написано (якщо дещо окультурити ту фразу червоним), що сюди справляти нужду бояться ходити навіть вовки. І неважко зрозуміти, чому, коли побуваєш тут хоч раз. «Лузи» тут щедро вкриті продуктами метаболізму, перегородки намащені «маслом», на цих же стінках є щось схоже до відбитків черевиків, папірці. Та художники – то річ висока. До неї не стрибатимемо. Було б непогано, якби до такої «культури» та «живописців» дісталася совість чи око відеоспостереження. Краще опустимося до буденності і чогось простішого. Як-от до віника з совком, з якими мали б ті вбиральні систематично прибирати, до щітки й вапна, хай би якої наруги вони не зазнавали – бо ж вони громадські і люди заходять туди щодня. Та у відділі ЖКГ Тальнівської міськради кажуть, що туди не ходять. Звісно, чого ж туди заглядати, якщо під боком, на одному з поверхів Білого дому, є туалет лакшері? До вітру бігати не потрібно. Відрадно те, що у міськраді про стан громадських вбиралень у відділі ЖКГ, з їхніх же слів, не знають, однак вище керівництво – в курсі.

– У своїй статті зверніться до громадян «Шановні громадяни, що ви робите? Розум є у вас, клепка в голові чи взагалі нема нічого?», – попрохав у нас заступник міського голови з питань ЖКГ Олександр Маринченко. – Цим людям встановіть кришталевий туалет, вони його загадять через три дні. Те, що не прибирається? Мені доповідають, що прибирається. Там є закріплений двірник, який повинен кожен ранок там прибирати. Це тільки за власні кошти підприємства «Тальне-Сервіс», розумієте? Ніхто ніякі кошти виділяти туди не буде. Я бачив ті стіни. В принципі, команда дана, щоб вони там все закрасили, але поки в нас не вистачає рук туди добратися. То не горить, як той казав. Зараз горить трохи інше. На часі в нас зараз дороги».

Що ж, таки прислухаємося до Олександра Васильовича та нагадуємо кожному жителю та гостям громади усталене «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять», однак все ж сподіваємося, що й прибиратимуть у тальнівських громадських нужниках систематично, а не за командою.

Марина КАМІНСЬКА