Вісті Черкащини Покровитель лікарів та воїнів, цілитель хворих: 9 серпня вшановуємо святого великомученика Пантелеймона
Серед багатьох місяців серпню належить особлива роль. І це цілком природно. Адже протягом року хлібороб працював на останній місяць літа. Від того, наскільки щедро зародить нива, залежать і статки селянина. Тому із серпнем – вінцем літа – люди пов’язували свої найсокровенніші надії.
На початок місяця (9 серпня) припадає один з найвизначніших церковних подій – свято Пантелеймона. У народі його називали Пантелеймоном-Паликопою або ж Палієм.
Цього святого шанують і православні, і католики. Відомо, що мученик жив у III столітті в Никодимії (нині м. Ізміт у Туреччині) й постраждав за часів гоніння на християн.
Святий Пантелеймон народився в родині християнки та язичника, – розповідає настоятель Петропавлівського храму ПЦУ в Тальному Максим Лихолат. – Хлопчика назвали Пантолеоном, що означає «у всьому лев». Батько палко дотримувався ідолопоклонства. Мати Еввула, навчена батьками святій вірі, ревно служила Христу. Після її смерті вихованням сина займався батько. Одного разу хлопець побачив на вулиці мертву дитину, яку вкусила гадюка. Вона ще була поруч. Пантолеон почав молитися до Ісуса Христа про воскрешення померлого. Твердо вирішив, що стане послідовником Христа й прийме хрещення, якщо Господь почує його молитву. Дитя ожило, а гадюка розлетілася на шматочки перед юначими очима.
Отець Максим розповідає, що Пантолеон почав вивчати лікарську справу й настільки майстерно опанував її, що про цілителя швидко дізналося все місто. До людей ставився із великим співчуттям, часто допомагав нужденним, незабаром прийняв хрещення й узявся зцілювати хворих молитвою. Згодом юнака перейменували в Пантелеймона, що означає «всемилостивий».
Ще зовсім юним прийняв мученицьку смерть. Його тіло стругали залізними кігтями, ребра обпалювали свічками, що горять, кидали в розпечене олово, колесували і врешті-решт обезголовили. Свою смерть він зустрів радісно, співаючи псалми. Цілитель Пантелеймон зображений на іконах з невеликою скринькою в лівій руці і тоненькою ложечкою у правій. У скриньці цілюще зілля.
Святий справив на сучасників настільки сильний вплив, що залишився у вічній пам’яті як цілитель, істинний християнин, який прийняв великі муки, але не відмовився від своєї віри, здобув особливу божественну благодать Святого Духа.
Отець Максим додає: «Оскільки святий мученик прославився не лише як захисник всіх стражденних і нужденних, а й істинний лікар, православні віруючі можуть помолитися Пантелеймону про допомогу в справах, про міцне здоров’я і про зцілення недуг».
Люди в день цього святого намагалися не працювати. Особливо остерігалися возити снопи з поля, побоюючись, що Паликопа спалить їх блискавкою. Краще вирушити на збір цілющого зілля, бо святий Пантелеймон вважається його покровителем.
Люди вірили, що можна легко погасити пожежу, якщо тричі обійти її з іконою святого Пантелеймона.
За народним повір’ям, у цей день не можна байдуже проходити повз чужу біду, а роздати милостиню, примовляючи: «Тобі трохи грошей, а мені міцне здоров’я».
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
Читайте також: Як чиновник Звенигородської військової адміністрації править службу у московській церкві
