Оператор Тальнівського щебзаводу дарує старим меблям нове життя

29-річний Валентин Євтушенко нині працює оператором на Тальнівському щебеневому заводі. Чоловік живе на хуторі Тарасівка. Поза роботою він займається перетяжкою старих меблів. Свого часу закінчив Київське вище професійне училище деревообробки та стажувався в оббивочному цеху на одному зі столичних підприємств («Спецмеблі»). Там переймав досвід у старших людей, професіоналів цієї справи. Як зізнається сам, якогось особливого тяжіння до цієї професії він не мав. Більше тяжів до сільгосптехніки, мріяв стати водієм трактора чи вантажівки. Вдома працював з деревом дідусь Валентина – Василь Іванович Загородній, родом з Глибочка: виготовляв вікна та двері, ладнав та майстрував дерев’яні паркани. Тож долучав до цієї справи й онука.


– Як маєш бажання, то всьому можна навчитися, – каже Євтушенко. – Найскладніше – бути ледащом. Раніше я працював столяром, потім почав займатися ремонтом та реставрацією старих меблів. Цієї справи не покидаю. На перший погляд, здається: та скільки там тієї роботи! Але буває всякого. Щось дається легше, щось важче.
До рук Валентина потрапляють і радянські меблі, і нові, сучасні. Чоловік каже, що старі, колишні, міцніші. Тканини для оббивання замовляє зараз у столиці, перед тим придбавав у Черкасах. А загалом починав з Умані.
– Зараз дуже багато меблів, що обтягнуті замінниками шкіри. Таке покриття швидко зношується. Інша річ – тканини для оббивання. Їх асортимент широкий. Є ті, що легко піддаються хімічній обробці. Плями можна без проблем відіпрати чи затерти. Іноді раджу людям, яким матеріалом перетягнути кухонний диван чи те ж крісло буде краще і надійніше.


Із кроєм та пошиттям нового «одягу» для стільців, диванів та крісел Валентину допомагають мама та хрещена. Для прикладу, з дивана акуратно знімається стара обшивка. Її акуратно розпорюють по швах, розбирають «на запчастини». Потім ці «викрійки» переносять на новий матеріал, вирізають та зшивають. Далі – процес «одягання».
Окрім перетягування меблів, Валентин майструє з дерева. Користується при цьому найпростішим інструментом – ще дідівським, бюджетним, як він його називає. «Робив людям альтанки, гойдалки дитячі, майданчик у Мошурові. Була вільна хвилина – зробив лялькове ліжечко», – каже Валентин.
Знають молодого чоловіка та вже переконались у його майстерності у Гордашівці, Колодистому, Лащовій, Веселому Куті, Білашках та Тальному.

Ольга ОСІЯНЕНКО

16.01.2021 12:30
Переглядів: 2616
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.