Можливості вижити не залишилося: пам’яті Героя з Корсунки на Тальнівщині Євгенія Тодорана

Небесний легіон Тальнівщини

Кричить душа, від болю пада в ноги.

Зриває серце клекіт журавлів.

На небі – біла янгольська дорога

Синів, що відірвались від землі.

Євгенія Комісарук

У Тальному 4 грудня 2022 року біля пам’ятника Героям Небесної Сотні та Захисникам України знову зібралося чимало жителів Тальнівщини, щоб попрощатися з полеглим Героєм-земляком Євгенієм Петровичем Тодораном. Рідні, побратими, друзі, керівники громади, знайомі й незнайомі люди зустрічали Воїна навколішках живим коридором.

Євген Тодоран («Маляр») народився 24 червня 1987 року в селі Буштино Тячівського району Закарпатської області. Коли хлопчикові виповнилося одинадцять, родина переїхала до села Корсунка. Неповну середню освіту він здобув у Корсунській загальноосвітній школі I-II ступенів, потім навчався в Кривоколінській загальноосвітній школі I-III ступенів. Згодом юнак вступив до Київського фахового коледжу Університету «Крок» на спеціальність «Право», але припинив навчання у зв’язку з сімейними обставинами.

З молодих літ працював у столиці, де й познайомився з коханою Уляною. Молодята одружилися. З часом у родині Тодоранів народилися донечки Валерія й Олександра. Коли розпочалася повномасштабна війна, Євгеній повернувся з Києва до Корсунки.

До лав Збройних Сил України добровільно призваний Третім відділом Звенигородського районного центру комплектування та соціальної підтримки. Захищати рідну країну чоловік пішов упевнено й щиро вірив у Перемогу. Військову підготовку проходив у місті Яворів на Львівщині, згодом воював у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Бойові завдання Євгеній виконував у містах Лиман та Бахмут на Донеччині, у селищі Тернові Поди на Миколаївщині, біля населених пунктів Білогорівка та Давидів Брід Бериславського району Херсонської області.

На початку жовтня в соціальній мережі рідні повідомили, що Воїн зник, і просили всіх хоча б щось повідомити про місце його знаходження. У розповсюдженій родиною та волонтерами інформації повідомлялося: «Був без документів. З особливих прикмет: на правій руці плетений чорний браслет життя та червона стрічка. На лівій – зелений годинник і шрам на передпліччі, срібний ланцюжок на шиї». Пізніше стало відомо, що 1 жовтня 2022 року в запеклому бою на Херсонщині військовий загинув.

На початку грудня рідні сповістили про припинення пошуку, оскільки тіло Євгенія виявили серед полеглих. З 35-річним Звитяжцем з усіма військовими почестями попрощалися в селі Корсунка на Тальнівщині. У вічній тузі залишилися його мама Гончарик Наталія Володимирівна, сестра Рената, дружина Уляна Юріївна та дві осиротілі донечки Валерія й Олександра.

Редакція газети «Новий Дзвін» щиро співчуває рідним Героя. Хай світла пам’ять про його відвагу й відданість Україні залишиться назавжди в серці кожного.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА