Вісті Черкащини «Мати таку сім’ю – це справжнє щастя»: як випічка стала мовою емоцій і радості для дівчини з Тального
У 15 років більшість підлітків тільки шукають себе, а ось Віка Герасименко з Тального вже точно знає, чим палає її серце. Ще з дитинства дівчина пізнавала магію кондитерства разом із мамою. Вони випікали смаколики, наповнюючи дім затишком і ароматом свіжої випічки. Саме ці моменти стали основою для її пристрасті до кулінарної творчості.
«Мама прищепила мені любов до кулінарії. А красиві торти та десерти в інтернеті стали додатковим джерелом натхнення», – зізнається Віка.
Одним із перших десертів, які дівчина приготувала самостійно, стало шоколадне печиво. «Я вирішила здивувати маму й знайшла в інтернеті рецепт. Пам’ятаю, як хвилювалася, замішуючи тісто, формуючи печиво і чекаючи, поки воно спечеться. Вийшло не зовсім ідеально, але аромат стояв неймовірний!» – згадує вона.
Цей досвід став вирішальним: Віка зрозуміла, що кондитерська справа – це не лише результат, а й процес. Вона відчула справжнє задоволення, зробивши щось власноруч для близької людини.
Перед новорічними святами наша співрозмовниця вирішила створити щось особливе – святкові солодкі бокси. «У переддень свят усі шукають щось, що б зігрівало душу. Я хотіла подарувати людям частинку свята через десерти».
У її боксах – справжній вибух смаків і настрою: шоколадне печиво, «Червоний оксамит», печиво з M&M’s, кейк-попси у вигляді сніговиків, імбирні пряники, тістечка «шишки» й навіть какао-бомбочки. Кожен елемент продуманий до дрібниць, а охочі можуть створити власний унікальний набір.
«Створення одного боксу займає 3-4 дні. Я все роблю самостійно: від замішування тіста до пакування. Це для мене як маленька лабораторія творчості, де кожна ідея оживає», – ділиться Віка.
Попри любов до випічки, юна кондитерка встигає активно займатися волейболом, удосконалювати знання англійської мови та навіть грати на піаніно й бандурі. Малювання та читання книг – ще одні джерела натхнення для дівчини. «Я мрію подорожувати світом, тому знання мови для мене дуже важливе», – ділиться вона.
Поєднання навчання та кондитерства – нелегкий виклик. Однак для Віки це привід удосконалюватися. «Я вчуся правильно розподіляти час між уроками, спортом і випічкою. Це допомагає мені розвивати дисципліну».
Для Віки її родина є найголовнішим натхненням. «Мама – моя перша й головна підтримка. Вона завжди вірила в мене й допомагала своїми порадами. 15-річний брат – це мій найчесніший дегустатор, а старші брати також підтримують мене і завжди радіють моїм успіхам. Мати таку дружню і підтримуючу сім’ю – це справжнє щастя».
Попри любов до кондитерської справи, Віка планує іншу професію. «Кондитерство залишиться моїм хобі. Я продовжуватиму експериментувати, вигадувати нові рецепти, а можливо, колись проводитиму майстер-класи для друзів. Я мріяла відкрити власну кондитерську, але з часом мої пріоритети змінилися», – зізнається дівчина.
Дівчину надихає святкова тематика, де кожен десерт – це маленька історія. Вона мріє створювати паски на Великдень, романтичні десерти на День святого Валентина та безліч інших ідей для різних свят.
Кондитерство для Віки – це не просто про солодощі, а про створення емоцій. Її мета – дарувати радість і посмішки через свої десерти. Кожен її виріб – це не лише смак, але й частинка душі.
І хоча плани на майбутнє змінюються, її любов до кондитерської справи залишиться незмінною, зігріваючи серця тих, хто куштує її десерти. «Я вірю, що навіть маленький шматочок торта може перетворити звичайний день на свято», – говорить Віка.
В її історії – натхнення для кожного, хто мріє втілювати свої ідеї й створювати щось прекрасне.
Аріана НЕСТЕРЕНКО
