Майстриня з Тального подарувала вишиту ікону Митрополиту Епіфанію

Жителька Тального на Черкащині Світлана Миколаївна Король, з дитинства займається вишиванням. Вона створює дивовижні вишиванки із стародавніми українськими орнаментами та ікони з бісеру. І хоча її батьки були атеїстами, вона завжди відчувала підтримку Господа.

Українська вишиванка, є одним із символів української культури. До того ж, одягаючи вишиту сорочку, демонструєш не тільки її красу та унікальність, але й засвідчуєш свою приналежність до віковічної української культурної традиції.

–Любов до Бога та вишивання я отримала від своєї бабусі, вона розповідала мені про церкву, про віру у Бога, що він завжди допоможе у складну хвилину. Мені це було дуже цікаво. Але мої батьки були виховані в комуністичній традиції і в Бога вони не вірили, тож і в церкву ходити забороняли, хоча мені дуже кортіло. У часи радянського союзу, дітей які ходили з батьками до церкви, визивали до директора школи і проводили виховну бесіду, – згадує жінка.

Світлана працювала економістом в одному із Тальнівських підприємств. Після виходу на пенсію та коли підросли онуки, вона присвятила вишиванню увесь свій вільний час.

–У кінці 90-х років я почала відвідувати церкву московського патріархату, яка на той час була єдиною у Тальному. Я ніколи не відчувала там душевного спокою. І мені не подобалося, що службу проводили не українською мовою. Я хотіла там похрестити свою доньку, але мабуть Бог мене зупинив. І коли почали проводити службу у Тальнівському костелі українською мовою, я почала ходити туди. Там був дуже хороший настоятель, він проводив службу і на католицькі свята так і на православні. Він завжди казав, що Бог один. Коли у Тальному побудували Петропавлівський храм ПЦУ, я почала відвідувати саме його, – каже жінка.

Коли ви почали створювати вишиванки та ікони із бісеру?

–Я любила вишивати з дитинства, але тоді були труднощі з матеріалами. У моїй сім’ї усі уміли та любили вишивати, постійно розпускали якісь старі кофтини і так отримували практично нові нитки. Після смерті матері, я знайшла вишитий рушник, який був незакінчений, і я вирішила його доробити. І з тих пір, я займаюся вишиванням постійно. Десь у середині 2000-х років, побачила як створюють картини із бісеру і вирішила спробувати. Мене це настільки захопило, що до хобі вишиванням, я почала вишивати ікони з бісеру. Купили дві схеми та бісер і зробила перші дві ікони «Ісуса Вседержителя» та «Казанської Божої Матері» – все це із Божою поміччю. Коли на святкування 10-річчя Петропавлівського храму приїхав Митрополит Епіфаній, вирішила йому подарувати свою ікону «Таємна вечеря» на згадку про нашу Тальнівську парафію ПЦУ, я йому вручила її особисто. Коли відчуваю тривогу чи занепокоєність, вишивання мене це заспокоює, – розповідає жінка.

Усі вишиванки, рушники які власноруч зробила пані Світлана, вишиті за старовинними українським орнаментами. Зараз у колекції жінки, більше 20 вишиванок та безліч ікон. У майбутньому майстриня планує вишити та передати ікону до нашого Петропавлівського храму ПЦУ у Тальному, який відвідує і дотепер.

Ярослав КАРПОВІЦЬКИЙ

Читайте також: «Били по п’ятках та інших частинах тіла»: житель Тального розповів про катування у поліції

Читайте нас також в Telegram!