Вісті Черкащини Майстриня з Тального мріє створити власний бренд
Зима – пора теплих в’язаних светрів, шарфиків та шапок. Та щоб не мерзнути і залишатися стильним, варто неабияк постаратися.
Про рукодільницю Людмилу Ковальчук з Тального на Черкащині дізналася від колежанки, яка хвалила її виріб – в’язану шапку з помпоном. Її найбільше вразила тонка робота майстрині і те, що річ дійсно унікальна. Тож «Новий Дзвін» вирішив познайомитись з умілою майстринею.
Виявляється, Людмила в’яже таку шапку 3-4 дні. Принцип її роботи – у жодному разі не використовувати дешевих синтетичних ниток, лише якісні натуральні матеріали. І, як виявилось, для жінки в’язання – це і хобі, і стиль життя, і власна маленька справа.
Майстриня розпочала розповідь з того, що в’язанням захопилася під час першої декретної відпустки.
– За фахом я менеджер у сфері харчових технологій. Спробувавши професію «на смак», зрозуміла, що це не моє. Пізніше деякий час працювала в банку. Перебуваючи в декреті, шукала заняття, яке буде приносити мені задоволення. І почала в’язати. Це виявилось настільки захопливим процесом, що більше полишити цю справу я не змогла, – розповідає. – Тоді, в 2006 році, інтернету ще, як такого, не було, тому схеми я вишукувала в журналах і книжках. Коли знову вийшла на роботу, в’язання відклала на другий план, бо треба було працювати. Через інфляцію банк закрився, в мене знову з’явився вільний час і я повернулась до в’язання. Тоді вже можна було подивитись різні майстер-класи в Ютубі, це набагато легше. Краще такі уроки купувати, як я це роблю, бо в них більше лайфхаків та багато такої інформації, яку не дадуть безкоштовно. Навесні 2020 року, коли я була приватним підприємцем і карантин застав зненацька, я взяла відпустку, накупила багато пряжі і знов почала в’язати.
На перших етапах Людмила в’язала теплі речі для друзів, родичів. Чимало подарувала. А потім збагнула, що улюблена справа може стати не тільки приємним проведенням часу, але і джерелом додаткового заробітку. Тепер вона має сторінки в інстаграмі та фейсбуці, де рекламує в’язані вироби і продає їх.
– В’яжу тільки спицями, гачком не подобається. Пропонували купити в’язальну машинку, але в мене немає навіть бажання вчитись на ній. Мені важливо відчувати дотик спиць і пряжі, тоді речі відрізняються унікальністю і володіють якоюсь особливою енергетикою. Головне, щоб в момент створення нового виробу не приходили погані думки. Найбільш продуктивний і творчий час – ніч: ніхто не заважає, кругом тиша і спокій. Коли закінчую роботу, відчуваю себе щасливою і вмотивованою, – каже Людмила. – Пряжу купую різну, але всю натуральну. Замовляю тільки в інтернеті. Спочатку пробую зв’язати щось для себе з неї, аби знати, яка вона буде після прання, як буде носитись. Цього року зв’язала багато літніх легких речей. До осені віддавала перевагу плечовим виробам: футболки, майки, светри. З настанням холодної пори почала в’язати шапки, пов’язки, рукавиці, хомути. Ті вироби, які є в наявності, коштують дешевше, бо я зв’язала їх за власним смаком, а на замовлення вартуватиме дорожче, оскільки треба враховувати доставку ниток, побажання клієнта, складність та об’єм роботи. Речі з натуральних матеріалів зігрівають, у них комфортно і прослужать вони кілька років.
Також Людмила Ковальчук врахувала ту частину іміджу її товару, яка в ненав’язливій формі сприяє рекламі – на кожному виробі є лейби з її прізвищем, також будуть упаковки з фірмовою етикеткою та інструкції, як правильно доглядати за речами. Зараз її майстерня – затишна кімната вдома, проте жінка мріє відкрити магазин, бачити в ньому багато постійних клієнтів, та найбільше – створити власний бренд. Однак, каже, поки не на часі, оскільки це недешево, а зараз їй важливіше придбати більше матеріалу, професійні німецькі та японські спиці і втілити багато нових ідей.
– Моя мрія – не в’язати на замовлення. Хочу виготовляти те, що мені подобається і щоб на ці речі був попит, люди хотіли їх купувати. Мрію, щоб не мені приносили фотографію зі словами: «Ось таку мені зробіть», а навпаки – брали мої фотографії, аби зробити виріб такий, як у мене.
Катерина КІХТЕНКО
