Вісті Черкащини Майстриня із Житомира виготовляє давні українські обереги на Тальнівщині
Зберегти, захистити, принести вдачу. Українки століттями винаходили різні способи аби вберегти своїх рідних від ворогів. Здавна рослинами не тільки прикрашали двори, але й захищали від нечистої сили. Руки житомирянки Інни Шикирявої, здавалося б нічим непримітні стеблинки, перетворюють на дивовижної краси обереги.
36-річна Інна переїхала із Житомира до невеличкого села Веселий Кут на Черкащині. Зізнається, сюди її привело кохання. Кілька місяців вона спілкувалася по телефону із чоловіком, а коли почалося повномасштабне вторгнення рф, почула від нього пропозицію переїхати, мовляв так безпечніше. Зараз жінка намагається популяризувати в нашій громаді виготовлення давніх українських оберегів. Інна займається ними вже близько 8-ми років. Пригадує, що якось побачила знайомих, які йшли із церкви із симпатичним букетиком. Тоді почала роздивлятися його, цікавитись, як робити такі композиції. Далі – вивчала літературу. Із книг дізналася, на які свята їх роблять, які трави входять в композицію і яка за що відповідає. Справа давалася Інні з легкістю, адже жінка любить рослини і таке заняття припало їй до душі.
У своїх виробах вона використовує і декоративні домашні квіти, і польові, і різнотрав’я, і усі види колосків: жито, пшениця, овес. Дуже важливо, щоб зернинка у колоска вже була сформована. Усі ж рослини, ділиться Інна, мають своє значення. Жито – на довге життя, овес – щоб був рід увесь, пшениця – символізує достаток.
Спочатку жінка визначається із видом оберега, яких, як виявляється сила-силенна. Каже, що найчастіше робить у вигляді тростинки або ж віяла. Потім – уявляє, який має бути результат. Маленький оберіг жінка виготовляє близько години, більший – кілька. Інна розповідає, що кожна квіточка в композиції має своє місце. Кожну травинку вона складає до травинки, стебло до стебла. І як складає – читає молитву, перед початком та вкінці. Також, каже Інна, важливо із яким настроєм ти робиш виріб. У кожен оберіг вона вкладає свою любов, теплоту та позитивну енергію.
Переважно вона виготовляє обереги до свят: Медового спасу (Маковія) та Яблучного. Ще до прийняття християнства на території Київської Русі існувала особлива традиція – створення букетів-оберегів, які в народі називали «маковійчиками». Ці обереги мали захищати усю родину від біди протягом наступного року. Така традиція не зникла, а лиш видозмінилась – тепер ці обереги освячують у церкві.
У Тальному, каже жінка, для людей в новинку така давня українська традиція. В її ж рідному Житомирі релігійні свята не обходяться без неї. Однак тальнівчани, попри новизну, цікавляться, розпитують та купують в жінки її вироби.
–Головне робити свою справу з любов’ю, вкладати у свої обереги добру молитву, лише хороші емоції і тоді люди будуть відчувати це і відкликатися, – підсумовує жінка.
Тая АГАВЕРДІЄВА
Читайте також: Викладачка з Тального презентувала власну колекцію картин на благодійному ярмарку
