Вісті Черкащини Коли робота – це покликання: соціальна працівниця з Тального про свою місію
Соціальний працівник – це не просто професія, а покликання, що наповнює кожен день сенсом і вимагає відданості. Анна Чубань, соціальна працівниця з Тального, яка з 2018 року допомагає людям на дому.
Коли ми запитали її, як вона вирішила стати працівником соціальної допомоги, вона на мить задумалася, а потім посміхнулася й сказала: «Завжди любила допомагати людям. З дитинства бачила, як важливо мати поруч когось, хто може підтримати в скрутну хвилину, хто не просто робить свою роботу, а дарує тепло і турботу. Тому коли мені запропонували роботу і я спробувала себе в цій сфері мені сподобалося. Я допомагаю стареньким людям, які потребують допомоги й хочуть, щоб їм приділяли увагу».
Це робота, яка потребує не лише професійних навичок, а й величезної віддачі. Вона зізналася, що кожен рік додає глибшого розуміння потреб людей, з якими працює. Зараз опікується 12-ми особами. «Часом здається, що я вчуся більше у своїх підопічних, ніж вони у мене», – говорить вона з теплотою в голосі.
Основні обов’язки пані Анни включають догляд за людьми похилого віку. «Я допомагаю їм з особистими справами, ходжу на базар, допомагаю з ліками, у разі потреби допомагаю прибрати чи приготувати їжу, але найголовніше – це бути поруч, бути тим, до кого можна звернутися за порадою чи просто поговорити», – каже вона.
Працюючи з людьми, які потребують постійної допомоги, легко потрапити в пастку емоційного вигорання. Проте Анна Василівна знаходить в цьому свої джерела мотивації: «Найбільше мене надихає усвідомлення того, що я реально допомагаю людям, роблю їхнє життя кращим. І коли вони дякують мені, коли бачу їхні щасливі очі – це найкраща нагорода і мотивація».
Знайти баланс між важкою емоційною роботою й особистим життям – непросте завдання. «Я намагаюся відокремлювати роботу від дому, хоч інколи це складно. У вільний від роботи час люблю зайнятися господарством. Це мій спосіб відновити сили».
– Це робота для тих, хто має велике серце. Ви повинні бути готові до того, що інколи потрібно більше ніж просто виконати завдання. Потрібно стати другом, порадником. Найголовніше поважати людей. Потрібно бути не лише професійно підкованим, але й щирим, терплячим та вміти слухати. Кожна людина – це окрема особистість впершу чергу, і тому підхід до кожного має бути індивідуальним, – додає пані Чубань.
Коли запитуєш, як ця робота впливає на її ставлення до життя і людей, вона відповідає дуже просто: «Я навчилася цінувати кожен момент. Люди, яким я допомагаю, нагадують мені, що потрібно бути вдячними за те, що ми маємо. Потрібно бути милосердним і поважати стареньких».
Щиро дякуємо пані Анні за її працю та постійне піклування про людей. Бажаємо Вам невичерпної енергії, міцного здоров’я й успіхів по життю!
Аріана НЕСТЕРЕНКО
