Директорка школи на Тальнівщині хоче, аби школу відремонтували та осучаснили
Коли у 1989 році побудували нинішню двоповерхову школу у Веселому Куті на Черкащині, вона стала окрасою села – гарна, простора. Сюди ходило багато дітей. Зараз Веселокутський навчально-виховний комплекс – це загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, де здобувають знання 73 учні, та дитсадок, який відвідують 10 малюків. Тут навчаються діти не лише з Веселого Кута, а й із сусідніх сіл – Лащової і Шаулихи. Більш близьке знайомство з директоркою Ларисою Чупрун свідчить, що в цьому навчальному закладі дуже цікаво навчатися і проводити свій вільний час.
Лариса Дмитрівна за фахом вчитель початкових класів, тож їй вдається поєднувати директорську і педагогічну діяльність – має години в першому класі.
– Я вважаю, що ці поняття не треба розмежовувати, вони нероздільні. Якщо директор не буде працювати з дітьми, то як він може знати, що вимагати від своїх колег? Розвиток і вчителя, і керівника потребують одного – постійно працювати над собою, – каже жінка. – У Веселокутському НВК я працюю недавно і можна сказати, що прийшла в готовий педагогічний колектив. В основному тут місцеві вчителі, які працюють у школі вже багато років. В нас згуртована професійна команда, в якій панує доброзичлива, творча атмосфера. Наша головна задача – дати необхідні знання, уміння і навички, розвинути здібності дитини. Форми і методи навчання постійно оновлюються, тому ми втілюємо освітні інновації, прагнучи, перш за все, виховувати в дітях людяність. Не всі будуть вченими та хочеться, щоб всі були вихованими. Ми вчимо дітей доброти, поваги, чуйності і, не менш важливо, вірити у власні сили. Також у нас дуже тісний зв’язок з батьками, тому ми залучаємо їх до організації позаурочної роботи.
Протягом роботи на посаді жінка показала себе не тільки умілим педагогом, а й здібним адміністратором та організатором.
– Школа забезпечена інтернетом, є комп’ютерний клас, щоправда, зі старим обладнанням, і для всіх дітей, на жаль, не вистачає – всього п’ять комп’ютерів. Але добре, що вони є, ми ними користуємось, – розповідає Лариса Дмитрівна. – В умовах нової української школи відділ освіти щороку забезпечує першокласників сучасним обладнанням: телевізором, комп’ютером, принтером, новими партами. Тож початкова школа забезпечена, а ось старші класи треба осучаснити. Багато чого не вистачає – необхідний ремонт, є проблема з вікнами, з дахом. На це все нам необхідні гроші. Сподіваємось, що надалі буде фінансування і будемо забезпечувати необхідним обладнанням всіх дітей. За моєї ініціативи та з допомогою спонсорів вдалося замінити вхідні шкільні двері, купили новий посуд в їдальню. Також інші місцеві підприємці допомагають з ремонтами та вивозом сміття.
Окрім того, що в НВК дітям дають необхідні знання, тут також забезпечується їх зайнятість в позаурочний час: роблять унікальні вироби на гуртку декоративно-прикладного мистецтва, вивчають українські традиції, займаються спортом, виступають у ролі волонтерів, допомагаючи атовцям та впорядковуючи село, беруть участь в конкурсах і флешмобах та навіть святкують з першокласниками «100 днів у школі».
– Нещодавно наша школа здобула Гран-Прі обласного конкурсу «Золота паляниця – колосом іскриться». На конкурс ми подали весільний коровай, підготували опис-дослідження обрядового дійства випікання весільного короваю у нашому селі та відеофільм «Шануймо традиції». Участь брали діти, їхні батьки, родичі, вчителі, запрошували до школи коровайниць, берегинь народних традицій, які допомагали відтворити самобутність українських весільних звичаїв. Керувала цим проєктом заступник директора з виховної роботи, вчитель біології та хімії Світлана Павлівна Ковальчук. Також наші діти дуже люблять спорт: футбол, волейбол, шашки, шахи. Недавно учні нашого НВК здобули чергову перемогу у змаганнях з волейболу серед хлопців, яке проводилось в рамках Спартакіади, – розказує директорка.
Під кінець розмови цікавимось в Лариси Дмитрівни, які плани на майбутнє.
– Планів багато, – сміється. – Та в найближчому майбутньому хочу бачити сучасну, відремонтовану, оснащену школу з життєрадісними розумними дітьми.