Директорка однієї із шкіл на Тальнівщині називає свій колектив другою родиною

Життєрадісна та привітна директорка Майданецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, що на Черкащині, Таміла Зелінська запевняє: якщо у селі є школа, то село живе. Уже 11 років, як жінка очолює цей навчальний заклад. Вона гордиться і радіє школою.
Пригадує, що спочатку прийшла у цей навчальний заклад на посаду вчителя початкових класів. Пропрацювала 8 років, а потім почала навчати старших дітей української мови та літератури. У 2010 році стала директоркою школи. Тоді, як каже Таміла Володимирівна, повірила в себе, у свої сили завдяки підтримці колег. Тому жінка називає свій колектив другою родиною.
– У школі нині працює 22 педагогічні працівники. Вони і мої друзі, і колеги, і наставники. Тут працюють вчителі, які ще мене навчали. Завжди дослухаюся до колективу, намагаємося бути однією командою. Вважаю, що керівник – це не той, кого повинні боятися, а той, кого мають поважати і разом з ним співпрацювати.
Я хочу, щоб наша школа завжди була. Бо є гарне приміщення, є кадровий потенціал, є допомога і підтримка односельців. Відділ освіти також дуже підтримує. У нас потужність школи велика, а от учнів тільки 127. Тож ми радіємо кожній дитині, – розповідає директорка.

Творча та талановита Таміла Володимирівна ще й поетеса. У своїх віршах чимало пише про школу та учнів, про свій життєвий шлях. Має дві поетичні збірки та три збірки оповідань. Отримала багато нагород та відзнак. За роки праці була нагороджена дев’ятьма почесними грамотами на рівні району та області. Була переможницею Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2021» в номінації «Кращий учитель сільської школи». Лауреат премії Народного учителя О. А. Захаренка. Найбільше гордиться медаллю А. С. Макаренка «За внесок у розвиток освіти», яку їй вручили у 2012 році. Однак вважає, що найкращою нагородою для неї є повага від людей та те, що її творчість цінують.
– Коли на уроках ми вивчаємо літературу рідного краю, діти знайомляться із письменниками Черкащини, тоді пропоную до їхньої уваги свої вірші. Дуже відрадно, коли вивчають їх напам’ять. У школі ми створили літературну студію «Перевесла», де я керую, тут учні беруть активну участь у різних конкурсах. Пробують свої сили в написанні поезії. Прекрасно, що діти мають бажання, володіють словом і хочуть писати вірші. Я можу бути для них наставником та давати їм мудрі поради. У нашій школі, перш за все, має бути повага один до одного.
Кожна дитина – це, насамперед, особистість. Тож завжди намагаюся з усіма знаходити спільну мову. До вирішення якихось питань підходжу виважено, спокійно і з розумінням ситуації, – каже Таміла Володимирівна.
Цікаво, що свою школу Зелінська називає маленькою скарбничкою добра. Тут є музей народознавства «Батьківська світлиця» та музей історії школи «Пам’ять поколінь». Є фітобар «Калинка», створено картинну галерею полотен художників села. Працює музичний гурток, «Оригамі» та «Обробка деревини». Біля навчального закладу завжди затишно та яскраво. Створено розвивально-ігрове середовище «Шкільна садиба» та спортивно-ігрове містечко. Словом, Майданецька школа така ж багатогранна та оригінальна, як і її очільниця. Так, Таміла Володимирівна щиро опікується своїм навчальним закладом і продовжує не тільки мріяти, а й робити все для того, щоб школа завжди жила.

Ольга МОСКАЛЕНКО