Вісті Черкащини Дві сестри із села на Тальнівщині створюють картини та ікони з бісеру
Ніна та Галина Бурлаки із села Кобринове на Тальнівщині за близько сім років вишили силу-силенну картин та ікон із бісеру. Спочатку вишивали лише для себе, з часом свої роботи почали дарувати, а деякі і продавати.
Створення бісером образу – справа не одного дня. Однак сестри стверджують, що це заняття настільки захоплює і надихає, що години роботи пролітають непомітно. Головне, щоб на підготовчому етапі були обрані якісні матеріали, а під рукою все необхідне.
Навчалися вишивці обоє жінок майже одночасно. Пригадують, що вперше побачили таку техніку, коли кума однієї із сестер подарувала ікону з бісеру. Класти перші намистинки Галина та Ніна вчилися самостійно, методом спроб та помилок: якусь інформацію дивилися в інтернеті, якусь підказувала родичка. Першу маленьку іконку вишила Галина. Жінка зізнається, що справа ця припала їй до душі. Адже перед тим намагалася і шити, і вишивати хрестиком, і в’язати.
Загалом жінки мережать не лише ікони, а й різноманітні картини, портрети, пейзажі, рушники. Схеми для вишивок підбирають ретельно та купують. Кажуть, що часто це залежить від настрою, яка припаде до душі, ту й беруть.
Час на вишивку однієї картини, розповідає Ніна, витрачають різний, усе залежить від складності роботи та завантаженості домашніми справами.
–Буває, якщо дуже подобається картина, то вишиваю її за кілька днів. А буває складно йде робота, хоч схема і подобається.
А от у її сестри Галини ще менше часу на мистецтво. Жінка крутиться як білка в колесі: окрім вишивки займається і манікюром, і домашніми справами, і ще й працює продавчинею у місцевому магазині. Зізнається, що навіть буває приносить картину на роботу і там, коли немає відвідувачів бере до рук голку та нитку.
Ніна Бурлака вишиває картини переважно для себе, рідних та на подарунки, а от Галина вишиває ще й на замовлення. Каже, що люди замовляють її роботи, але не часто, адже це задоволення не з дешевих.
Та от у чому обидві сестри зійшлися – це в тому, що з початком повномасштабної війни не могли покласти жодної намистинки. В обох жінок руки не стояли до роботи, адже їх чоловіки захищають нашу державу від окупанта і в обох боліло серце за коханих. Але з часом вони знайшли відраду саме в улюбленій справі. Вишивання – це чудовий спосіб заспокоїти нерви та навчитися терпеливості для обох сестер.
Галина говорить, що це таке заняття, до якого хочеться скоріше повертатися. Не рідко вона поспішає, щоб зробити всі домашні справи і сісти за вишивку.
– Мені легше стає, коли вишиваю, менше різних думок в голові. Я ніби поринаю в якусь іншу реальність та відволікаюся від навколишніх проблем
Тая АГАВЕРДІЄВА
Читайте також: На день професійного свята освітяни Тальнівщини спрямували одноденний заробіток на тепловізор для колеги на передову
