''Чи вранці тобі припекло, чи серед ночі – біжу до Ліди''

– У селі, щоб вижити, треба працювати завжди. На старості вилазять усі болячки, то йдемо до нашої Лідочки лікуватись, – бідкається 75- річна Ніна Бондаренко, чекаючи під кабінетом фельдшерку місцевої амбулаторії загальної практики сімейної медицини Ліду Іванченко. На щастя, в Онопріївці є амбулаторія. Знаходиться вона у центрі села, в одному приміщенні із сільською радою. Усередині – чисто й затишно, багато кімнатних рослин. Зранку вже людно. Але фельдшера немає: пішла на виклик. Вона обслуговує близько 600 осіб. Жителі Онопріївки, Павлівки Другої, Кобиляк, приїжджають із Кобринової Греблі, Антонівки. Звертаються всі: дітей приводять, в основному, з тонзилітами, ларингітами, трахеїтами, ГРВІ. Старші люди хворіють на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, остеохондрози. Усіх огляне, проконсультує, допоможе, — розповідають односельці. Тут і кардіограму зроблять, й послухають легені, «систему» поставлять. А лаборант Ольга Бондаренко зробить аналіз крові, сечі чи мокроти. Є оглядовий жіночий кабінет, де всі жінки села проходять медогляд. У аптечному пункті можна придбати ті ліки, які необхідно. Виписують рецепти за системою «Доступні ліки».

Крім того, у село щоп’ятниці приїжджає дільничний лікар Анна Данилюк.

Ось уже 25 років у Онопріївській амбулаторії працює Лідія Дмитрівна Іванченко. Народилася вона 1971 року в Антонівці. Після 8-го класу вступила до Уманського медичного училища на відділення лікувальної справи. Ще до закінчення навчання вийшла заміж, народила двох дітей. У село приїхала працювати шкільною медичною сестрою, а з 1994 року стала акушеркою Онопріївської амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Привітна, людяна, й у діагнозі практично ніколи не помиляється, – запевняють односельці.

– Чи вранці тобі припекло, чи серед ночі – нікому не відмовить, – розповідає літня жінка під крапельницею. Було й мені колись, приїхали гостювати онуки і чимось отруїлись – рвота серед ночі. Біжу до Ліди. Прийшла, дала ліки, розказала, що робити. Як не стане краще, треба буде таскати у Тальне. Слава Богу обійшлося. Така послушна й розумна вона у нас. Ось і зараз заболіло у мене коліно, спину тягне, ходити не можу. Ліда Дмитрівна порадила вводити блокаду, тепер от крапельниці ставить. І додому приходила уколи робити. Хоч я і стара, а вона хоче вилікувати, допомогти. Нам взагалі пощастило з лікарями: Вікторівна і Дмитрівна обидві від Бога – розумні й людяні. І це не тільки я кажу.

Мова йде про Анну Данилюк та Ліду Іванченко.

У сусідньому кабінеті ще одній пацієнтці шприцом Жане промивають вухо, бо утворилась сірчана заглушка, і жінка не чує.

– Якби не вони, довелося б у Тальне до лора їхати. От школу в селі закривають, а там черга й до амбулаторії дійде. Це буде просто катастрофа. Особливо, для старих людей, – переконана жінка.

Головний лікар Тальнівського районного центру первинної медико-санітарної допомоги Анна Данилюк стверджує, що Онопріївську амбулаторію не закриють, навпаки планують привозити додаткове медичне обладнання (для дослідження внутрішньоочного тиску, портативний спірограф для обстеження органів дихання). Це дозволить точніше ставити діагнози.

Ліна ЯЛОВСЬКА