Чи будуть ремонтувати провулок та вулицю Свободи у Тальному?

Безгосподарність, окозамилювання та марнотратство – так можна охарактеризувати діяльність тальнівської влади, яка не знаходить можливості 5 років поспіль реалізувати важливі проєкти. Мабуть, через те, що важливі вони не для них, а для звичайних людей – жителів міста.
Наведу приклад, на провулку Свободи в Тальному живе Інна Шкода, вона інвалід 1 групи, прикута до інвалідного візка. Жінка каже, що почувається так, ніби ув’язнена у власному будинку. Адже чоловіку нереально її підвезти по такій дорозі навіть 5 метрів – до машини.

– Я така сама, як і всі, я хочу також і в ліс, і магазин, і в місто. Я маю на це право! Чи ні? У мене немає іншого виходу, як «стукати» вище: дзвонитиму на Гарячу урядову лінію, писатиму до Президента. У нас так багато говорять зараз про інклюзію, ніби ми маємо рівні права, а насправді? – скаржиться жінка.
Справа в тому, що ця вулиця примикає до вулиці Свободи, має крутий спуск і пролягає понад річкою. Напевне, через свій рельєф, асфальтного покриття вона не бачила ніколи.
Усі листи, які Інна Григорівна писала особисто, та колективні звернення від більше як 30-х жителів вулиці Свободи, що переходить у провулок Свободи, результатів не дали. Щоправда, у 2019 році, коли мером був Олексій Юрченко, дорогу засипали мучкою. «Мер сам приїжджав сюди, дивився, і тоді нам зробили «мучковий» асфальт», – розповідає Людмила Довжук, яка живе на провулку Свободи. Її хата знаходиться у найнижчій точці, тому жінка потерпає найбільше – не лише від бездоріжжя, а й від опадових вод, які рікою течуть з дороги їй прямо у двір – в гараж, погріб, під хату. Мучку з дороги благополучно змило першим дощем, і дорога знову стала непроїзною. Через деякий час за сприяння одного депутата з партії «ВО Черкащани» дорогу засипали щебенем найкрупнішої фракції – розміром з гусяче яйце. Тепер уявіть, як такою дорогою можна пройти з дитячою коляскою, з «кравчучкою», чи на каблуках! А як бути жінці на інвалідному візку?

– Не пройти й не проїхати! – каже 80-річний пенсіонер, піднімається крутою вулицею у напрямку вулиці Свободи. – Як швидка, чи пожежна мають заїхати – то хоч плач! Минулого року було: горіла хата в провулку.
Тому й пишуть жителі до міської влади з надією, що їх почують і вулиці заасфальтують. Минулого року, коли ремонтували вулицю Свободи, то латочку строгого асфальту поклали у найпроблемнішій ділянці провулку Свободи. На цьому все.
А 24 грудня 2020 року надіслали офіційну відповідь жителям вулиці: «На ваше колективне звернення від 25.09.2020 вх. №3865/01-08 щодо облаштування асфальтно-бетонного покриття та мережі відведення опадових вод на пров. Свободи повідомляємо, що роботи по капітальному ремонту пров. Свободи кошторисною вартістю 490 тис. грн. включено до переліку інвестиційних проєктів, що плануються реалізувати у 2021 році». Підпис – міський голова Василь Сідько.
Сьогодні жителі вулиці через нашу газету запитують міського голову та його заступника: коли ж вони реалізують обіцяний проєкт? Уже пів року минуло, а ніхто й не чухається. Навпаки, вулиці ще більш розмило цьогорічними рясними дощами та зливами.

– Дійсно, така сума давалася і така відповідь також. Цілком імовірно, її надавав Олег Сноз, який сьогодні вже не працює в міській раді, – відповідає Олександр Маринченко, заступник міського голови з господарських питань. – Ця вулиця не єдина, яку треба ремонтувати. Створення переліку вулиць на ремонт відбувається наступним чином: коли формується бюджет, ми пропонуємо на капітальний ремонт – скільки-то, на поточний – скільки-то. Як приймається бюджет, ми дивимося, якщо є вулиці на капітальний ремонт, ми їх в порядку черговості включаємо. А так, як у нас немає коштів на капітальний ремонт, то вони і не включені в роботи на 21 рік. Як тільки будуть гроші, то почнемо роботи. Першою йде вулиця Вокзальна, там зроблена перша черга проєкту, а по вулиці Свободи треба проєкт переробляти, тому що йому вже більше року. Треба знову робити експертизу, перераховувати кошторис, скільки це буде коштувати на сьогодні. Якщо у нас немає грошей на капітальний ремонт, то не бачу смислу його поки переробляти: щоб покласти знову під сукно. Також у нас є проєкт на капітальний ремонт вулиці Гірської та вул. Паращука. У нас є багато проєктів, які ми не можемо зробити, бо у нас не вистачає коштів. У нас є вулиця Вишнева, де ми обіцяли людям: якщо вони зроблять водогін, ми зробимо дорогу. Ми не дотрималися свого слова. Це ще я депутатом був. Ще вулиця Коцюбинського є. Багато вулиць у нас є. На жаль, ми нічого зробити не можемо. Не зробимо! Кажу правду, не заграючи з людьми.
Ми хоч проєкти поробили. А попередники лише обіцяли, – виправдовується посадовець.

Незрозумілим залишається, навіщо ті проєкти на капітальний ремонт виготовляти, завідомо знаючи, що робити їх не будуть.
Лариса Макеєнко, екс-керівниця відділу ЖКГ Тальнівської міської ради коментує:
– У 2017 році нами було виготовлено 9 проєктів на капітальний ремонт вулиць. Ми просили кошти у ДФРР (Державний фонд регіонального розвитку) чи ще десь. Сподівалися, що хтось дасть гроші на ці проєкти. Ми робили бюджетний запит на ці проєкти. Але при розподілі бюджету щоразу не було передбачено коштів. Ці проєкти, починаючи з 2017 року, не можуть зрушити з мертвої точки. Про те, що на вул. Свободи ситуація плачевна, ми знали, як і на Вишневій, на Коцюбинського.
Після цих коментарів сучасних керманичів та їхніх «попередників» у мене виникло величезне бажання проїхатися вулицями, на яких вони живуть, щоб порівняти з тими, на які вже 5 років поспіль виготовляється проєктна документація. Зауважу – не безкоштовно.
Як на мене, аби з 2017 року виготовляли по одному проєкту і його реалізовували, то на сьогодні 5 проблемних вулиць уже б відремонтували.

Ліна ЯЛОВСЬКА