Вісті Черкащини Частина Тального сидить без води, бо голова Черкаської облради ігнорує прохання про передачу свердловин місту
Аномальна спека й відсутність опадів вплинули на нестачу питної води для жителів Тального. Найбільше потерпають без води жителі районів автостанції та Макотерчика. Вони більшість часу доби знаходиться без комунального блага цивілізації. Усе через те, що в місті не вистачає свердловин, що забезпечують усіх водою. Не один рік поспіль на сесіях міськради депутати піднімали питання про те, аби до міських свердловин приєднати ще 4, які знаходяться на території колишнього маслозаводу, що на виїзді з міста. Спеціалісти, які обстежували ті свердловини, говорять, що вони потужні та що залучення їх до місцевих водонапірних станцій вирішило б проблеми з водою у Тальному. Кажуть, що власник того, що залишилось від колишнього маслозаводу, – Анатолій Підгорний, голова Черкаської облради, виходець з Тальнівщини. Територію маслозаводу пильнують його охоронці. Чотири маслозаводські свердловини вирішили б проблему з безперервним постачанням води для всього міста. Люди стомилися годинами цівками націджувати воду, щоб хоч їсти приготувати, не кажучи вже про воду для купання, прання та інших домашніх турбот.
–Ми писали звернення до власника колишнього маслозаводу Анатолія Підгорного, передали лист його керуючому Юрію Півтораку. У розмові він запевнив, що звернення Підгорний отримав. Проте реакції – нуль. У листі повідомили, що Тальному не вистачає наявних свердловин і що на території маслозаводу їх аж 4. Вони б урятували ситуацію. Тим більше, що свердловини там незадіяні. Ситуація в місті критична. Ми готові навіть викупити їх, аби район автостанції та прилеглі до нього були забезпечені водою. Відповіді від Підгорного так і не отримали. Ми не залишимо цієї справи, звертатимемося ще, – розповіла Тетяна Карачун, начальниця відділу ЖКГ Тальнівської міськради.
До слова, на практиці цілі фермерські господарства колишнього Тальнівського району передавали свердловини, розміщені на їхніх територіях, на баланс сільських рад. Адже керівники розуміли, що залишати місцеве населення без води – негуманно.
А голова обласної ради, родина якого проживає на Тальнівщині, залишає в біді своїх земляків. При тому, що свердловини з його власності не використовуються.
Керівник «Водоканалу» Володимир Гречка прокоментував ситуацію на стражденному Макотерчику. «Свердловина, що там діє, не має таких потужностей, щоб забезпечити його цілодобовим нормальним водопостачанням. Під час її стабільної роботи можемо подати в систему 33-36 кубометрів води, а люди в спеку потребують 44. Як бачимо, на 10 кубів більше. А де їх узяти? – міркує Гречка. – Якщо ми перекривали мікрорайон цукрового заводу, то вода йшла на Макотерчик. І навпаки. Так маніпулювали стільки, скільки могли. Для того, щоб у майбутньому вирішити цю злободенну проблему, необхідно перерахувати всю гідравліку в районі автостанції. Це потребує залучення фахівців ззовні. Ще й потрібно скласти проєктно-кошторисну документацію, а це потребує немалих коштів. Інший варіант: можна використовувати воду зі свердловин, що знаходяться на території колишнього маслозаводу. Неодноразово зверталися до власника, але він ніякої відповіді не дає».
Якщо говорити про людяність, то виникає питання до Підгорного: «Хіба можна так вчиняти з малою батьківщиною? Звідки ви й самі родом». Тим паче, що саме зараз люди гуртуються, допомагають один одному, адже в країні триває війна…
Від малого до старого усі працюють на перемогу, донатять на техніку для військових, допомагають переселенцям, відбудовують постраждалі регіони.
Народна мудрість стверджує: «Не відмовляй стражденному в краплині води. Її хоче напитися навіть комаха». Як бачимо, діло не в грошах, а, мабуть, у жадібності.
Марта ДОВЖУК
